Свекри вмовляли нас переїхати до них. Та вже за тиждень сказали забиратися. Ви не повірите, яка причина

Після одруження ми з чоловіком вирішили винаймати квартиру. Михайло в мене спокійна і добра людина. З ним завжди легко. Я знала, проблем у побуті ми мати не будемо. І тут втрутилися свекри:

 – Нащо вам орендувати житло? Переїжджайте до нас, місця вистачить.

 – Та ми будемо вам заважати. Нащо це треба?

  – Не вигадуйте. Разом легше буде, часи зараз складні.

Тоді саме війна почалась, тому ми й погодились. На вже наступного дня я пошкодувала. Нам виділили кімнату, але наголосили, що зачинятися там ми не маємо права. І уявіть, виявилося, що у свекрухи чотири пси й шість котів. Я до такого не звикла. І тим паче не хочу, аби ці тварини спали у моєму ліжку. Саме тому я почала зачиняти кімнату. Але ж тварини звикли там спати, тож ставали під дверми та просилися всередину. Годинами я слухала, як пси виють, а коти шкряботять. І тут свекруха заявила:

 – Я ж просила не зачиняти кімнату.

 – Я не хочу, щоб в моєму ліжку тварини спали. Мені гидко.

 – Ти диви яка. Це тварини, вони звикли жити у цій кімнаті. В тебе що серця нема. Вони ж домашні, чисті.

 – Тварини мають надворі жити! А не в постіль лізти.

Пошепки

 – Це наш дім. Не влаштовує – йдіть геть.

Я відразу ж пішла збирати речі. Михайло прибіг вмовляти мене залишитися. Він зовсім не зрозумів, що сталося. І не бачив жодної проблеми. І я це розумію, вочевидь, він зростав з тими псами. Щойно я зібрала речі – свекруха прийшла:

 – Тобі робити нічого?

 – Якщо ви не дозволяєте зачиняти кімнату – я піду.

 – Зачиняй.

Та краще не стало. Свекруха вирішила забрати ще кількох тварин. Їх покинули переселенці, які виїхали за кордон. І ось у нас в домі десять собак, які нікому не потрібні. В повітрі літає шерсть і постійний гавкіт. Я вже не витримую. Постійно сварюсь зі свекрами. Вони вимагають, аби я давала гроші на корм тваринам, кажуть, що я безсердечна. А я ледве стримуюсь, щоб просто не розлучитися. Михайло ж вирішив триматися осторонь, жодним чином не втручається. Ще й пів зарплати своїй мамі віддає. Постійно робить усе, що вона каже.

Через всю цю ситуацію я вирішила не заводити дитину, не хочу, аби вона зростала в такій хаті. Свекруха каже, що я безсердечна, бо не люблю тварин, а вона вся така хороша, адже підбирає усіх безпритульних. 

Скажіть, от невже вона має рацію? Чи все ж мені піти геть?

Ця розповідь заснована на правдивій історії, якою поділився наш читач. Будь-яка схожість з реальними назвами чи місцями є випадковістю. Усі фото в статті є ілюстративними.

Напишіть нам в коментарях у Facebook!

IrynaS
Adblock
detector