Світлана та Антон проживали разом вже декілька років. Але у них завжди не було часу одружитися. Антон постійно пропадав на роботі, а Світлана на конференціях.
Але цього літа вони пообіцяли один одному, що після відпустки обов’язково подадуть заяву в РАЦС. Вони вирішили поїхати на море на 7 днів та не думати про роботу, проєкти та конференції.
Але їм так і не вдалось насолодитись відпочинком до кінця. Антону терміново довелося поїхати у справах. Замовник не хотів приймати об’єкт, а на кону стояли великі гроші.
Антон сказав Світлані, щоб вона не їхала з ним, а відпочила ще на віллі.
— Напевно, я замучив тебе, — сказав Антон.
Через два дні вона повернулась до Києва.
Антон подзвонив та вибачився, що не може зустріти. Замість себе, відправив шофера з букетом квітів. Світлана відчинила двері квартири і їй одразу щось не сподобалось. Якийсь дивний солодкий запах стояв у повітрі. Вона не любила солодких ароматів, але цей парфум вона не могла сплутати ні з чим. Дорогий арабський бренд.
Світлана одразу пройшла в спальню. Ліжко було застелене, хоча Антон терпіти не міг заправляти ліжко. Потім вона попрямувала в ванну, все було на своїх місцях, але неприємне відчуття не покидало її. Світлана почала відганяти від себе погані думки та почала займатися звичайними справами для жінки, яка щойно вернулась з відпустки.
Після вечері з чоловіком, Світлана, засинаючи, засунула руку під подушку та укололась чимось. Вона заглянула та побачила кульчик з діамантом. Пазл поступово почав складатись. Вона одразу пішла в ванну й заглянула у кошик з білизною, її халат лежав там. А вона перед від’їздом в Одесу випрала його та повісила на вішалку.
Світлана вирішила одягнутись, викликала таксі та поїхала до себе на квартиру.
Антон почав телефонувати їй ще з 7 ранку, але Світлана не відповідала на дзвінки. Вона попередила охорону на офісі, щоб її чоловіка не пускали.
З роботи вона виходила заднім двором, але Антон її чекав біля під’їзду. Вона побачила це та проїхала далі.
Вирішила переночувати у мами.
Антон кожного дня шукав зустрічі зі Світланою. Проте вона не хотіла жодних пояснень. Навіщо їй це? Все було ясно й так.
Антон згодом одружився зі своєю співробітницею, але розлучився через пів року.
Світлана заміж так і не вийшла.
Минуло два роки. Одного разу Світлана зустріла свою однокласницю в торговому центрі. Всі говорили, що вона одружилась з багатим арабом. І тут, Світлана раптом відчула ті ж самі відчуття, як тоді, дома. Але вона одразу відкинула від себе ці думки, не хотіла згадувати ці дні.
Вони присіли в кафе та говорили протягом цілої години.
Світлана все розпитувалась, їй було дуже цікаво знати, що відбувалося в житті подруги. Адже це так неймовірно – бути дружиною шейха.
— Ну не шейха звичайно, — розсміялася Наталя, але…
— Ну а ти вийшла заміж за Антона?
— Ні, — відповіла Світлана.
— Чому?
— Давай не будемо. Не хочу про це згадувати.
— Дуже шкода. Він був хорошим хлопцем. Одного разу він мені поміг. Три роки тому в кінці липня ми з Саїдом були в Києві. В цей вечір, ми дуже сильно посварились з моїм чоловіком, що я вибігла з номера. Вискочила в халаті й дивлюсь там стоїть твій Антон. У нього там була нарада. Мене тоді всі його колеги розглядали очима, — розсміялась Наталя.
— Мене всю трясло. Антон хотів орендувати номер в тому ж готелі, але вільних номерів не було. І тоді він завіз мене до вас, а сам поїхав ночувати до своєї матері.
І тут Світлана знову відчула той самий аромат.
— Ти користуєшся May fair?
— Так, багато років вже. До речі, мені здається я у вас загубила сережку з діамантом. Ти часом не знаходила?
Ось така історія трапилась, але потрібно одразу розповідати про такі речі. Тому що, поки один мовчить, другий додумує все що завгодно!
Як ви вважаєте чи правильно вчинила Світлана?
Напишіть нам в коментарях у Facebook!