Мудрець протягом життя здобув чимало цінних уроків. Своїми знаннями й досвідом він хотів поділитися з цілим світом, поширюючи їх через вуста власних онуків.
Якось сусіду набридло слухати повчання старого, тому він з викликом мовив:
– Мені не віриться, що ви говорите правду, адже ви не схожі на людину, якій довелося стільки всього пережити.
– Я нікого не змушую вірити мені на слово. У кожного є право вибору і своя голова на плечах. Та у мене є ще одна історія, яка пояснить мою спокійну поведінку. Річ в тому, що багато років тому один священник прищепив мені звичку: робити всього три речі перед виходом з дому. Спочатку потрібно здійняти голову догори й згадати про те, що Бог не зводить з мене свого пильного погляду. Він захистить від зла і направить на вірний шлях. Після цього потрібно поглянути вниз, щоб згадати, якого невеликого шматка землі достатньо, аби поховати мене. Пізніше, коли я зустрічав сліпих, глухих, сердитих чи кульгавих людей, дивився в небо і дякував Богу за те, що він мені дав.
Мабуть, кожній людині варто навчитися цих трьох речей, щоб почати цінувати своє життя і терпеливо долати будь-які труднощі. Поки Бог знаходиться у вашому серці, вам нічого боятися.
Ця історія змушує замислитися й переосмислити своє існування.
А як ви вважаєте, чи варто прислухатися до мудреця?
Напишіть нам в коментарях у Facebook!