Свято зіпсував телефонний дзвінок. Не так пані Олена хотіла провести Новий Рік

У пані Олени була традиція – Новий Рік зустрічати у родині доньки. За декілька днів до свята купувала онукам подарунки, пекла фірмовий тортик, щоб з порожніми руками не приходити. Після вечері могла ще з дітками посидіти вдома, а Марта з чоловіком їхали до друзів. 

Однак, цього разу всі плани зруйнувалися. 29 числа, ввечері, зателефонувала донька:

– Мамо, ми з друзями орендували будиночок за містом. Виїжджаємо 30 ввечері та будемо до 2 числа.

– Добре, я тоді ввечері приїду та залишуся з Марком та Анютою.

– Ми вирішили цього разу взяти дітей з собою. Тим паче, всі їдуть великою компанією, їм буде веселіше. 

Тоді пані Олена зрозуміла, що нікому не потрібна. І як вона святкуватиме Новий Рік? Всі її подруги їдуть до дітей у гості, не буде напрошуватися. Чоловіка давно не стало, донька ще до школи ходила. 

Вийшла на вулицю, щоб купити продукти для святково столу. Купила тільки хліб на канапки та улюблений мультифруктовий сік. Ось вже рука потягнулася за солодким пакуночком – але онуків не буде на святі. 

Біля під’їзду вирішила перепочити та сіла на лавку. Хтось у костюмі Діда Мороза заносив ялинку до під’їзду. 

– З Новим Роком! Нехай у вас все буде добре!

– Спасибі, – тихо відповіла бабуся та витерла скупу сльозу рукавом куртки. 

– Що трапилося? Не можна сумувати, скоро ж Новий Рік! 

– Все гаразд, просто, здається, що це свято я зустріну на самоті…

– Ох, знате, у мене стільки справ. Хотів би до вас у гості зайти. Але малеча чекає. Ось, візьміть, це вам. Ви ще вірите у Діда Мороза? 

Чоловік простягнув коробку, яка була запакована у гарний папір зі сніговичками. Пані Олена тільки кивнула головою у знак подяки.

Піднялася до квартири, відчинила двері. А сльози рікою лилися по щоці. Вона залишилася сама…

Однак, цікавить взяла гору. Адже у ній ще жила маленька дівчинка, яка вірила у новорічні дива. Тремтячою рукою відкрила пакуночок та дістала вінілову платівку. Це ж опера Лускунчик, Чайковського!

Пані Олена колись працювала у консерваторії. І музика була для неї найбільшим щастям. Хотіла ще Марину навчити грі на піаніно, але доньку цікавили інші речі. 

Бабуся дістала свій програвач, який колись віддав їй дідусь та ввімкнула пластинку. І заграла увертюра…. Таке тепло по всьому тілі розлилося, що вона аж почала підтанцьовувати. 

Ні все-таки свято вдалося врятувати. І в новорічну ніч вона знову слухала свою улюблену музику… 

Можливо, пані Олена скептично відреагувала на таку ідею доньки? Як ви вважаєте? 

Напишіть нам в коментарях у Facebook!

Daryna

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам:

Adblock
detector