Син часто повертався зі школи голодним, хоча я давала гроші на обіди. Одного дня він все-таки зізнався мені. Після почутого я заплакала

Зараз мій син Петрик навчається у 5 класі і нещодавно до них перейшла новенька дівчинка, звати Діана. Знаю, що у неї нема батька, мама самотужки виховує ще трьох малюків. Я декілька разів забирала сина зі школи та помітила, що у Діани зношене взуття, де-не-де залатана спідничка. На всі платні екскурсії вона не їздить, адже нема грошей. Однак, нещодавно я дізналася таке про її родину, що аж втратила дар мов.

Річ у тому, що наша школа хоча і державна, але харчування здійснюється за рахунок батьківського комітету. Ми щомісяця здаємо потрібну суму класному керівникові на сніданки та обіди для школярів. До речі, там готують дуже смачно. Є борщик та інші супи, гречка чи макарони з гарніром, а на десерт подають булочки чи печиво. 

– Вони колись жили в іншій області. Але чоловік часто випивав, тому її мама вирішила з ним розлучитися. Звісно, що ніхто аліменти не виплачує. А зараз вони мешкають у старенької бабусі, тісняться в однокімнатній квартирі, – розповіла мені мама однокласника Сашка, Олена, ми товаришуємо родинами. 

Однак, дівчинка дуже розумна, навчалася на десятки. Правда, була тихою сірою мишкою, з нею ніхто навіть за одною партою не сидів. Деякі розбишаки її обзивали та дражнили.

Того дня я прийшла до школи, щоб забрати сина з уроків. По дорозі додому він почав тягнути мене у кафе:

– Я голодний, будь ласка, зайдім, я хочу бургер та кока колу!

– Синку, але ж ви сьогодні обідали, хіба ти так швидко зголоднів?

Помітила, що син сором’язливо опустив очі.

– Я сьогодні не обідав, тільки, будь ласка, не свари мене.

– Гаразд.

– Словом, я вже декілька днів поспіль ділюся з Діаною обідом. Але сьогодні вона була дуже голодна, тому я віддав їй всю порцію і ще десерт.

– Синку, тут нема нічого поганого. Ти правильно вчинив, я тобою пишаюся. То що ти хочеш – піцу чи бургер?

Тоді я зрозуміла, що правильно виховала Петрика та у нього велике добре серце. Правда, радість тримала не довго – наступного дня викликали до школи та зробили термінові батьківські збори.

– Мій синочок сказав, що ця дівка забрала у нього булочку силоміць! – скаржилася одна матуся.

Я глянула та ледь не засміялася – її син був таким дебелим хлопцем, а Діанка маленька та худа. І як це така тендітна дівчинка такого розбишаку могла образити? Але знайшлися жінки, які у це повірили та почали лаятися:

– Таку нахабу треба вигнати з класу, вона псуватиме всю статистику!

– І ще потім взагалі почне над нашими дітками знущатися!

Тоді підвелася Олена, моя подруга:

– Ви при своєму розумі? Гляньте на ваших дітей. Така мала дівчинка здатна їх образити? Та у вас просто серця нема. Ви дорослі жінки, а так нападаєте на беззахисну дівчинку. Знаєте, як їй зараз тяжко у новому колективі. 

Тоді вона дістала з гаманця тисячу гривень та віднесла класному керівникові:

– Ось, це гроші їй на обід. І нехай отримує подвійну порцію десерту.

Я не витримала і також дала ще тисячу гривень. Інші батьки підтримали цю ініціативу. А ті матусі, які кричали, немов курки, гонорово сиділи за партою. Тоді грошей висталило на весь навчальний рік. 

Знаєте, досі не можу зрозуміти поведінку деяких батьків. Ось так нахабно знущатися з бідної дівчинки? Як вони ж тоді виховають своїх дітей? Шкода, що такі люди досі існують.

А що б ви зробили у схожій ситуації? 

Напишіть нам в коментарях у Facebook!

Daryna

Копіювання з сайту заборонене. Авторські статті захищені DMCA.

Adblock
detector