Я працюю в домі для пристарілих і часто бачу, як рідні просто відмовляються від своїх батьків, залишаючи їх під нашою опікою. Інколи того вимагають умови чи стан здоров’я стареньких, а інколи все обходиться звичайною байдужістю.
Цю бабусю до нас привіз власний син. Обіцяв приїжджати і провідувати пенсіонерку. Навішав їй локшини на вуха, мовляв, підлікуємо тебе і заберемо. І матір вірила, доки очі на все їй не відкрила одна із наших медсестер.
Насправді Анна Генадіївна була дуже доброю і позитивною людиною. До неї з прихильністю ставився весь персонал закладу. І ніхто не міг ніяк збагнути, чим старенька не вгодила власній дитині.
Ясна річ, що, дізнавшись правду, старенька дуже засмутилася. Казала, що не очікувала такого сюрпризу на старості літ. Але впадати у відчай не збирала. усе ж таки вірила, що колись син за нею повернеться. Слід визнати, що спочатку чоловік і справді навідувався в гості. Але з кожним тижнем такі гостювання ставали все рідшими, аж доки зовсім не зійшли нанівець.
Сьогодні у цієї милої жіночки велике свято. У неї ювілей – 70 років. За нашими спостереженнями на свій він бабуся відрізнялася міцним здоров’ям, тож навіть не стала б тягарем для своїх рідних, якби ті залишили її із собою. Вона могла б прожити ще не менше, ніж 10 років
Втім, у нас прожити радісне життя важко. Тут самотність і вічна пам’ять про те, що рідні відмовилися від тебе.
Однак пані Анна і досі чекає на сина.
Якось жіночка розповідала мені про своє життя. Казала, що окрім сина має ще й доню. Але з нею старенька вже понад 20 років не контактувала.
Сьогодні син так і не з’явився, щоб привітати неньку.
Ми самотужки вирішили купити бабусі торт і привітати її з днем народження.
Навіть бажання попросили загадати. Думаю, усі здогадалися, чого ця пані бажала найбільше.
Під кінець робочого дня, старенька зайшла до мене в кабінет. Хотіла виговоритися, а я завжди була рада її вислухати.
Жінка бідкалася, що всю себе присвятила синові. Вірила, що на старість він віддячить їй тим же.
Навіть з рідною донею вона втратила зв’язок саме через сина. Жінка ж вірила, що молодша дитина залишиться з нею і допомагатиме у всьому. А доня натомість вийде заміж і втече до чоловіка. Але он воно як усе склалося.
Виявилося також, що невістка була проти того, щоб жити зі свекрухою під одним дахом. Тож зробила все, аби старенька потрапила до будинку пристарілих.
Зараз Анна Георгіївна тільки головою киває, мовляв, це їй покарання за рідну доню.
Того дня ми славно поговорили з бабусею. Вона розповіла мені дуже багато фактів зі свого життя, про які я ніколи навіть не здогадувалася. А коли я йшла з офісу, то натрапила на жінку з квітами. Вона мигцем глянула на мене, підбігла і запитала про нашу іменинницею.
Бажання пенсіонерки все-таки збулося. Дочка знайшла матір, перепросила за роки мовчання і того ж вечора забрала її до себе.
Я дуже щаслива, що в Анни Георгіївни все нарешті налагодилося.
Що думаєте про таких дітей?
Не боїтеся опинитися в подібній ситуації?
Напишіть нам в коментарях у Facebook!