Син привіз хворого онука на вихідні, видав пакет з ліками та інструкцію. Відправила їх додому

Якось син подзвонив до мене з проханням:

– Мамо, ти можеш посидіти з онуком на вихідних? Я хочу з дружиною піти в кінотеатр, а потім в ресторан. Одним словом, провести час лише вдвох.

– Гаразд, – погодилася я.

Для мене це було лише в радість, адже я мало часу проводила з Дмитриком. Молоді живуть далеко від мене, тому добиратися до них з пересадками було незручно. Та й з невісткою у нас були напружені стосунки.

У п’ятницю ввечері я почала готуватися до приїзду онука. Накупила в магазині гостинців і повернулася додому з двома великими пакетами. Зазвичай у мене в холодильнику немає багато продуктів чи страв. Харчуюся я одна, тому в цьому немає нічого дивного. Однак для Дмитрика я купила різноманітні фрукти, сири, молоко, кашу, сухофрукти, джем для млинців, запечену курочку, молоду картопельку і навіть пастилу для перекусу. Дорогою ще кілька нових іграшок прихопила. 

Зранку син привіз Дмитрика. Сніданок вже чекав на сталі. Поки я знімала з дитини курточку, його батько вручив мені цілий список ліків і сказав:

– Мамо, Дмитро трохи захворів. Лікар призначив йому приймати таблетки тричі на день, пити сироп від кашлю і бризкати горло. Одним словом, Іра все додатково розписала і передала градусник. Час від часу потрібно міряти йому температуру. Якщо вона підійметься, то зателефонуєш.

Пошепки

Хлопчик сильно розкашлявся. Я перелякалася. По-перше, зараз ходить вірус і я б не хотіла також його підхопити. По-друге, що ж я робитиму із хворою дитиною, якщо у неї серед ночі розпочнеться гарячка?

– Нехай краще Дмитрик буде вдома, якщо у нього погане самопочуття, – зрештою сказала я.

– Я теж так думаю, але Іра наполягала на тому, що нічого страшного не трапиться. Гаразд, тоді я викликаю таксі назад.

– Правильно, бо важко передбачити, як дитина буде почуватися вночі. Тільки зачекай я тобі спакую усі продукти, які купила. Не хочеться, щоб вони пропали, а сама я їх не з’їм.

Разом з гостинцями син з онуком поїхали додому. Через деякий час до мене зателефонувала невістка. Вона сказала, що квитки на фільм у них на руках, тому нехай Дмитро повертається до мене. Тим паче у нього звичайна застуда. Проте я відповіла, що боюся брати на себе таку відповідальність. У відповідь невістка заявила:

– Ви просто чудова бабуся, – з сарказмом дорікнула вона. – Дякую вам за зіпсовані вихідні!

Однак у чому я винна? В тому, що турбуюся за стан свого онука? Молоді ще встигнуть піти в кінотеатр, а побути вдвох можна тоді, коли дитина піде спати. Я ж хотіла поняньчитися з Дмитриком і стільки гостинців для нього приготувала, але варто забути про відпочинок та розваги, коли на кону здоров’я малюка. 

А на чиєму ви боці в цій ситуації? Чи правильно вчинила бабуся?

Напишіть нам в коментарях у Facebook!