Син вимагає в нас, щоб ми купили йому однокімнатну квартиру в новобудові. Де ми повинні взяти гроші на це? Ми з чоловіком вже вийшли на пенсію

Ми з чоловіком завжди жили душа в душу, через рік після того, як я вийшла заміж, у нас народився синочок. Навіть коли він був маленький, ми докладали величезних зусиль, аби у нього все було найкраще. Під час навчання в школі, він паралельно відвідував різноманітні гуртки. А потім наступили студентські роки. Грошей на нього ми ніколи не жаліли. Але зараз він починає нам щодня повторювати, що більше не хоче проживати з нами в одній квартирі. Вимагає в нас, щоб ми купили йому однокімнатну квартиру в новобудові. Де ми повинні взяти гроші на це? Ми з чоловіком вже вийшли на пенсію. Не хочемо з чоловіком брати іпотеку.

Син тоді вирішив нам запропонувати обміняти нашу двокімнатну квартиру на дві однокімнатні. Почали ми дізнаватися, чи реальну нашу квартиру обміняти на дві повноцінні однокімнатні квартири і вияснилося, що точно не вийде. Можна лише на однокімнатну та невеличку кімнату в гуртожитку.

Звичайно, що син би одразу перебрався в однокімнатну квартиру, а нам що? На старості років переселятися в гуртожиток? Не для того ми стільки років працювали, щоб так потім жити. Під час сімейної вечері, мій чоловік сказав сину, що він вже самодостатній та дорослий чоловік, тому нехай собі шукає підробіток і орендує житло. Але він категорично нічого не хоче робити.

Він зараз проживає з нами, дома лише байдикує, все купуємо виключно ми з чоловіком. Чоловік потім додав, що поки він самотужки на неї не заробить, то не буде ніякої квартири у нього. Після сказаного, син почав лаятися на нас різними брудними словами. Казав, що він народився в сім’ї жебраків, які нічого не можуть зробити для свого сина.

Пошепки

Я не можу його зрозуміти, звідки у нього до нас взялося стільки ненависті? Ми всі живемо з ним в окремих кімнатах і ніколи не були проти з чоловіком, щоб він приводив сюди своїх друзів або дівчат. Але він сказав, що присутність батьків йому заважає побудувати своє особисте життя. Орендувати квартиру він не збирається, бо це житло не можна назвати своїм.

Кожної ночі я плачу, чоловік дуже за мене переживає. Сильно посварилися з сином, він уже з нами не говорить близько місяця. Не знаю, що мені тепер робити. Зателефонувала своїй подрузі, та мене почала заспокоювати і казати, щоб я не звертала на такі дурниці свою увагу, вік у нього зараз такий, коли сам не знає чого хоче. Я знаю багато історій, коли батьки купують за останні гроші квартиру своїм дітям, влазять в борги, а потім все життя виплачують іпотеку. Я хочу пожити для себе, а не влаштовуватися на якісь підробітки, а все для того, щоб купити квартиру сину.

Тепер сиджу і думаю, чим взагалі завершиться дана ситуація. Зараз у нас такі відносини, ніби ми сусіди в якійсь комуналці. Не збагну, чому син так з нами вчиняє.

А як би ви вчинили на місці батьків?

Напишіть нам в коментарях у Facebook!