Цьогоріч я вперше не можу дати собі раду. Восени потрапив до лікарні, знайшли грижу в хребті, сказали, що треба негайно оперувати. Та я вже не знаю, чи є в цьому сенс. Мені 73 роки, хто знає, чи взагалі наркоз перенесу. Та й коштує операція 30 тисяч гривень. Я про всяк випадок сказав про це синові.
– Ти що? Куди такі гроші викидати?
– А що робити?
– Візьми уколи, курс пройти.
Більше я цю тему не підіймав. Та з настанням холодів з’явилась нова проблема. Я замовив дрова, заплатив 12 тисяч гривень, та топити не можу. А все тому, що нікому їх поколоти. Навіть сокиру підняти не можу, так спина болить. Вирішив все ж зателефонувати Ярославу.
– Сину, приїдь дрова поколи! Бо мерзну.
– Ти що! В мене стільки проблем на роботі. Які ще дрова?
– Але я просто не можу, зрозумій.
Якщо вас зацікавила ця історія – шукайте більше зворушливих та життєвих оповідок за посиланням – https://t.me/+Wi4_EbzXw7Q5M2Zi
Син пообіцяв подумати, але однаково не приїхав. Так прикро мені стало. Згадав, яким був колись Ярославчик мій. Він змалку мені допомагав в усьому. Полюбляв майструвати. Вмів і на городі працювати, і з худобою впоратись. Сусіди приходили та дивувались:
– Оце помічник у вас зростає! Матимете на старості опору!
Як нині чую ці слова. Хто ж міг подумати, що все так зміниться.
Як гадаєте, де я помилився у вихованні?
Більше цікавих життєвих історій тут – https://t.me/+xOpeSMR55r5hZTIy
Напишіть нам в коментарях у Facebook!