Такий я подарунок маю на свята, просто жах. Кілька днів тому мій єдиний син Руслан зателефонував і радісним голосом повідомив:
– Мамо, мрія твоя здійснилась, я одружуюсь! Готуй на Водохреще вечерю, усі разом прийдемо.
Після цих слів я не раділа, а гірко плакала. На Святвечір син вже був у мене зі своєю коханою. Та Катя прийшла не одна, а зі своїми дітками від першого шлюбу. Син бавив малюків, наче рідних. А мені серце розривалося. Я ж бачу – використовують вони його, знайшли наївного. Хто ж жінку з двома дітьми бере.
Як мій Руслан до такого докотився? Він був найкращим учнем у класі, професійно займався легкою атлетикою, ходив на бокс. А в студентські роки почав зустрічатися з Настею. Дівчина була не погана, та норовлива. Вимагала, щоб син на заочне перевівся і з нею одружився. Та я не дозволила.
Та дівка виявилась не проста, взяла й завагітніла, щоб втримати мого сина.
– Мамо, я одружусь.
– А ти впевнений, що дитина твоя? Настя в тебе ще та дівка. Повно хлопців завжди біля неї.
Засіла ця думка в сина в голові, спитав Настю й посварилися вони раз і назавжди. Як не просив пробачити, не схотіла. Поїхала до мами в Італію і там народила. Страшенно Руслан побивався, довго на дівчат не дивився. Я дуже переймалася через це.
– Любий, якби то твоя дитина, Настя б не втекла. Це вона боялася, що ти тест зробиш. Не хотіла осоромитися.
Якщо вас зацікавила ця історія – шукайте більше зворушливих та життєвих оповідок за посиланням – https://t.me/+Wi4_EbzXw7Q5M2Zi
І ось минуло багато років і з’явилася Катя. Хитра, як лисиця. Має двох синів – 3 і 5 років. Вхопилася вона за мого сина міцно, він гарно заробляє, має квартиру, автівку нову. Ще й до дітей її, наче до рідних. А малюки поводяться, мов звірі. Не виховані, дикі, видно, що мати ними не займається.
– Сину, не треба тобі її байстрюків! Подумай! Ніколи вони тебе не поважатимуть. Щойно щось скажеш – нагадають, що ти чужий.
– Але я люблю Катю. Вона ще народить.
– А нащо їй це? В неї є діти. Їй лиш гроші твої потрібні.
– Ну як ти така, то можеш нас і не чекати на Водохреще.
Син образився. В розпачі я знайшла в соцмережі сторінку Насті й зателефонувала їй.
– Настю, я помилилась, повертайся.
– То всі ці роки вас онука не цікавила, а зараз згадали? Ви жахлива людина і все це на вашій совісті.
Вона поклала трубку і більше мені не відповідала. Я в розпачі, не знаю, як бути. Син руйнує своє життя.
Порадьте, що мені робити?
Більше цікавих життєвих історій тут – https://t.me/+xOpeSMR55r5hZTIy
Напишіть нам в коментарях у Facebook!