Щоб мати щось у наш час, треба багато працювати й обмежувати себе у всіляких дрібних забаганках. Я цей урок засвоїв ще в дитинстві, коли батько покинув маму і нам навіть на хліб грошей не вистачало.
Навчався я завжди старанно, до грошей ставився бережно. Навчатись на бюджет пішов, а потім влаштувався на хорошу роботу. Жив так, як і більшість, але дуже мріяв про власне авто із салону.
Знаю, що деякі на квартири збирають чи власний бізнес, але авто – мрія, яка переслідує мене все життя.
Коля, брат мій, зовсім іншу дорогу обрав. Він хоч і жив з дружиною окремо від мами, але самостійним не був від слова взагалі. Заробляв наче й непогано, бо десь в айті працював, але все до копійки спускав буквально за два тижні. То вони в ресторан ідуть, то доставку замовляють, то оновлюють гардероб кілька разів на рік.
Я все розумію, усім хочеться хорошого життя. Але ж дії породжують наслідки!
Звільнили нещодавно Миколу з роботи, жінка його зроду ніде не працювала. Не лишилось їм нічого, як до матері вертатись. Бо ж заощаджень у них – аж ціле нічого.
– А де ж ви жити збираєтесь? Тут всього дві кімнати. Одна моя, інша – мамина, – запитав я брата, коли дізнався про його плани.
– Цікавий ти такий! Хто з нас на роботу ходить? Знайди нарешті собі квартиру та й відірвись від маминої спідниці! – відповів Коля.
– Та ти що, який ти розумний! А ти знаєш, що я за свої гроші мамі комуналку сплачую, продукти купую, ліки замовляю? Як я переїду, хто це все це робити буде? Ти?
– А хоч би і я! – заявив Микола і пішов до матері говорити про свій переїзд.
Я ж думав, вона вже зрозуміла за ці роки, що пуття не буде з цього Колі, але ж ні! Мама так захищати його почала, що навіть речі зібрала мені, аби я швидше виїхав…
Сперечатись сенсу вже не було, тому я поїхав до друга переночувати, поки шукав собі житло. Розумів, що відкладати тепер ще менше буду на своє авто, але що ж зробиш?
Десь через два місяці почала телефонувати мені мама.
– Борги в нас страшні, сказали, світло відключать, як не заплатимо… А грошей в нас немає і продуктів купити!
– А куди ж ти свою пенсію поділа, мамо?
– Коля попросив, він собі телефон новий купив… То що, ти нам позичиш? Я ж знаю, що в тебе зайві гроші є. От їх і дай.
– Зайвих у мене немає, то на автомобіль. І позичати я вам нічого не буду. Зі мною ти жила, як у Бога за пазухою, але вигнала. То хто ж тобі тепер лікар? Розбирайтесь зі своїми проблемами!
Ох і почала мама після цього скандал! Такими словами мене називала, що я і не чув ніколи. Розізлило її, бачте, що син напризволяще кинув. Але ж хіба воно так?
Хто живе з батьками, той за них відповідальність і несе. А тягти на собі не тільки маму, а ще й брата з невісткою, я не збираюсь. У мене зовсім інші плани – завтра йду дивитись собі автомобіль.
Ця розповідь заснована на правдивій історії, якою поділився наш читач. Будь-яка схожість з реальними назвами чи місцями є випадковістю. Усі фото в статті є ілюстративними.
Чи правильна це позиція?
Напишіть нам в коментарях у Facebook!