У травні мій син одружився. Не буду брехати чи якось викручуватися, скажу прямо – невістка мені не дуже сподобалася.
Хоча Лесі тільки 24, але вже мала дитину, донечка 5 років. Ну самі розумієте, що вона рано народила і вже встигла розлучитися. Чим тільки думала? Не точно якась вертихвістка!
Так ще й мій Олексій дав Ангелінці своє прізвище та по-батькові. Ну і прописав у квартирі. Я була категорично проти, навіть посварилася з ним та тиждень не говорила.
Житло йому дісталося у спадок від мого покійного батька. І як сказав Олексій “ти не можеш тут свої права качати”. Та і що мені залишалося робити? Мовчала, зціпивши зуби.
Бо якщо я буду проти такої невістки, то точну втрачу сина на завжди. Знаю, що Олексій закохався у Лесю по вуха і точно піде за нею.
Вам сподобалася історія? Читайте більше у нашому телеграм-каналі: https://t.me/+Wi4_EbzXw7Q5M2Zi
Цього Різдва я запросила сина та невістку в гості. Та бо з ким мені ще святкувати? Хіба з котами в хаті, але то не гоже. На мій подив, Леся також принесла гостинці до столу – пампухи з халвою (вперше куштувала), маком та запечену рибку. Я аж добавки просила, чесно.
А потім Леся заспівала колядку. Як виявилося, у дитинстві вона ходила з бабусею до церкви і там співала у хорі.
– А я ще з малечку звикла до праці. Бабуся вчила мене їсти готувати, на городі поратися. Я з нею постійно ходила на пасовище, коли наша черга у селі була.
Як виявилось, моя невістка кругла сирітка. Її батьки загинула в автокатастрофі, опікуном стала бабуся Стефа. Якраз вона забрала дівчинку в село.
Коли Лесі було 19, то вона по вуха закохалася у хлопця з сусіднього села. Декілька місяців зустрічалися, дівчина думала, що діло дійде до весілля. Однак, коли хлопець дізнався про вагітність – то втік закордон. А його батьки взагалі розпустили чутки, що Леся дитинку нагуляла.
Я от це все слухала і навіть уявити не могла, що у Лесі така гірка доля. Вона сама виховувала дитинку, потім влаштувалася на роботу, аби утримувати ще хвору бабусю. Мала 2 роботи, виходила на нічні зміни.
Мені аж соромно стало, що я колись так погано думала про невістку. Бідолашна стільки пройшла випробувань від Бога.
Так от, 30 грудня ввечері до мене зателефонувала Леся:
– Хочемо вас запросити з нами Новий Рік відсвяткувати. Але ви такі смачні вареники ліпили. Можете мене навчити?
– Господи, дитино, та я сама їх зроблю та принесу.
– Ні, ні, я сама хочу навчитися. Бо знаю, що Олексій їх обожнює.
31 грудня я прийшла до невістки та ми цілий день готувалися до свята. У квартирі чисто-чистенько, ніде ні пилинки чи плямочки.
От знаєте, мені тоді так приємно стало. Хоча цілий день провела у клопотах, але було добре на душі. І її Ангелінка мені також допомагала. А ще розказувала віршики та пісеньки, які вчила у садку.
Я тоді зрозуміла, що дарма сердилася. Моя невістка така хороша і працьовита дівчина. Хоча доля у неї геть нелегка, але вона не втратила віру.
А в мого сина велике та добре серце. Адже мало хто зараз зможе прийняти в родину жінку з дитиною.
І я дякую Богові щодня, перша за все про Лесю. Адже таку неймовірну невістку мені послав…
Підпишіться на автора у нашому телеграм-каналі, де знайдете нові життєві історії: https://t.me/+xOpeSMR55r5hZTIy
Напишіть нам в коментарях у Facebook!