Родичі завжди мені дорікали, що у свої 30 з хвостиком я і досі самотня. Я вже й сама почала думати, що це неправильно, що зі мною щось не так… А недавно зустріла свою давню знайому. І мій сум з приводу самотності наче рукою зняло!
Наталя заміж вискочила найпершою з наших дівчат. Ми ще жартували тоді, що вона з випускного одразу в «університет сім’ї» перейшла. А там уже й дитина, а за нею друга… Якось нас так життя і розвело. Поки я кар’єрою займалася, вона себе присвятила родині.
А недавно вийшла я на каву, дивлюся – сидить наша Наталя! Сумна якась, заплакана… От я й підійшла до неї, аби спитати, чи все добре, та двома словами перекинутися. І вона таке мені розповіла…
Виявляється, одразу після весілля вона переїхала жити до матері свого чоловіка. Це було очевидно: звідки ж у вчорашніх випускників на своє житло гроші? І хоч за квартиру вони не платили, а грошей все одно не вистачало.
Хочете читати ще більше цікавих історій? Підписуйтесь на канал: https://t.me/+Wi4_EbzXw7Q5M2Zi
Аби звести кінці з кінцями, Олег, чоловік Наталі, почав їздити на підробітки. Робота то була не тільки важка, а ще й не дуже зручна: він кидав двох малих дітей на жінку, а сам на два-три тижні відправлявся у відрядження. А грошей то ж все одно не прибавлялося!
Наталя від цього так втомилася, що почала й собі роботу шукати. Попросила свекруху, пенсіонерку, за дітьми приглянути. Мовляв, вона все одно дома сидить. А та не захотіла. Не для цього вона, бачте, на пенсію виходила. Тоді Наталя подзвонила до своєї матері. Ситуацію їй пояснила, попросила, аби вона до них переїхала, ближче до внуків. Рідній дитині Марина Олександрівна відмовити не змогла та й приїхала.
Свекрусі про це, ясне діло, ніхто не сказав. А вона й сама взнала! Побачила сваху на порозі, скандал почала, вигнала на вулицю все сімейство. Тепер вони не знають, куди дітися. Марина Олександрівна ж орендувала квартиру, а як донька подзвонила, то виїхала звідти. А чоловікові до їхніх проблем діла нема, він по заробітках катається.
Ситуація, словом, така склалася, що не дай Боже такого комусь. Але тоді я й подумала: як же таки добре, що в мене ні чоловіка нема, ні дітей…
Ця розповідь заснована на правдивій історії, якою поділився наш читач. Будь-яка схожість з реальними назвами чи місцями є випадковістю. Усі фото в статті є ілюстративними.
Ще більше цікавих історій від автора читайте за посиланням: https://t.me/+xOpeSMR55r5hZTIy
Напишіть нам в коментарях у Facebook!