– Та твоя теплиця те ж саме, що базар, тільки безкоштовний, – нахабно сказала мені свекруха шпильку.

Вийшло так, що ми з сусідкою Галею стали свахами. Вона живе на паралельній вулиці. Мій синок довго бігав за її донькою. І на побачення кликав, подарунки дарував. А після 11 класу влаштувався на роботу, щоб звозити кохану на море. 

Невістка моя з заможної родини. Її тато працює закордоном і надсилає шалені гроші. А мама має два магазинчики з одягом. В них великий двоповерховий будинок. Ну багатії, що вже.

Після весілля молодята залишились жити в домі сватів, так вже скомандувала невісточка. Мені вона подобається. Вона хазяйновита, розумна. Встигає і працювати, і дітей виховувати. А онуки такі хороші, чемні. Дівчинка на золоту медаль йде. 

Єдине, що мене дратує, це поведінка свахи. Попри те, що мені вже 60, я маю декілька теплиць. В них вирощую і помідори, і огірки, і інші овочі. Тому роботи в мене багато.

Вам сподобалася історія? Читайте більше у нашому телеграм-каналі: https://t.me/+Wi4_EbzXw7Q5M2Zi

Якось Світланка прийшла в гості, то я їй дала з собою відро помідорів. На наступний день прийшла моя сваха та почала нахвалювати:

– Такі смачні помідорки в тебе. Чи не маєш ще відерця? 

Я назбирала ще та віддала свасі. Однак після цього випадку, пані Катерина почала кожен день приходити та без дозволу збирати овочі з теплиці. Спочатку я мовчала, а потім вирішила все ж відповісти. Не маю більше бажання терпіти це нахабство. 

Коли сваха прийшла, я не витримала

– А що це ви тут робите? – питаю

– Та ось, моркви хочу зібрати. Вона така смачна у вас.

Пошепки

– А знаєте, де ще смачніша? На базарі. Вона там точно своїх коштів варта.

Сваха натяк зрозуміла. Кинула миску в яку встигла назбирати та побігла додому. 

Майже одразу мені зателефонував син. 

– Мамо, вам що шкода тієї моркви? 

– Ні, синку! Просто нехай мама Світланки трохи губу закатає. Ходить у мене по теплицях як у себе вдома. Я власними руками висаджувала кожен кущик, а вона вирішила, що може просто так брати коли заманеться і їй нічого за це не буде? 

Проте син все одно заступався за тещу. Переконував мене, що ми ж родичі. Платити не треба. 

– То я ж не вимагаю мені платити. Я потребую допомоги з теплицями. Ви б хоч раз прийшли і прорвали траву  в овочах.

Невже це так важко просто допомогти мені? Я б стільки тоді гостинців з теплиці дала, що і спину б надірвали поки б додому несли. 

Підпишіться на автора у нашому телеграм-каналі, де знайдете нові життєві історії: https://t.me/+xOpeSMR55r5hZTIy

Напишіть нам в коментарях у Facebook!

Diana
Adblock
detector