Моя невістка витрачає на себе дуже багато грошей! То вона собі манікюр новий зробить, то одягу накупить нового. І все б то нічого, аби вона сама ті гроші заробляла. А вона ж їх просто краде!
Дмитро, мій синок, і день і ніч працює, аби додому копійку зайву принести. Зарплата в нього, скажу вам чесно, дуже і дуже пристойна. Але ж ходить він уже п’ятий рік в одному ж і тому одязі. На свята теж вони гостей ніколи не запрошують, а як і прийдеш – і з’їсти нема чого.
Може то й не моя справа, але почала ж я думати-гадати, куди діваються всі їхні гроші.
– А я звідки знаю, мамо? – відмахувався від запитань син. – Ти бачила ті ціни? Зараз і дихати дорого. Та і взагалі, у нас фінансами Аня займається.
Ага, знаю я, як вона ними займається.
Стала шкода мені, що син отак спину гне, то й надумала я невістку свою на чисту воду вивести. Прийшла якось вона до мене в гості з онучкою. Сиділи ми, чаювали. Аж побачила я, яка на Веронічці курточка страшна.
– Ань, а чого ж ти дитину куртку нормальну не купиш? Не бідуєте ж наче, а дитя ходить в дранті якомусь! – зробила я невістці зауваження.
– Ой, та чого чіпляєтесь? Нормальна куртка, майже нова. Знаєте, скільки зараз одяг дитячий коштує? Краще ті гроші на щось важливіше відкласти. Все одно Вероніка через пів року з неї виросте, – відмахувалась від мене Аня.
А сама ж то сиділа, наче нова копійка! Знову вже накупляла собі тих блузок за всі гроші світу. Ох мене це й дратувало весь цей час. Чоловік з дитиною, наче бомженята ходять, а вона як з обкладинки!
Уже через тиждень все стало на свої місця.
Прийшла я до невістки в гості без попередження. Думала, поговорю з нею про все напряму та і все. Але не встигла…
Двері вона ніколи не замикала, тому я зайшла та стала роззуватися. Коли чую – говорить вона з кимось.
– Ой, не знаю, скільки там у мене лежить. Тисяч може 80 й накапало… Та свекруха останнім часом почала чіплятися, то я багато грошей стараюсь не брати. Дмитру чого не кажу? Слухай, ну ти наче вчорашня, чесне слово. Як ти це собі уявляєш? «Дмитро, я тут хочу розлучатись, тому гроші твої збираю, аби з пустими руками не лишитись!» – так мені йому казати? Ой, не мороч голову. Потім передзвоню.
Оце тобі й невістка! Оце тобі й любов! Це ж треба до такого ще додуматись – подушечку собі намостити, аби одне місце не забити.
Зібрала я назад свої речі та побігла з тієї квартири не обертаючись.
Тепер сиджу, думаю, не знаю що робити. Шлюб їхній все одно рано чи пізно розвалиться, то може все розповісти синові? З іншого боку – ніколи я в його життя не лізла, то чого зараз починати?
Словом, отакий у мене глухий кут.
Ця розповідь заснована на правдивій історії, якою поділився наш читач. Будь-яка схожість з реальними назвами чи місцями є випадковістю. Усі фото в статті є ілюстративними.
А ви б розповіли синові при махінації невістки?
Напишіть нам в коментарях у Facebook!