Так йому одразу й заявила: картопля по 7, морква по 6, а за готову вечерю не менше сотні

Чула, що в сім’ях тепер часто практикують роздільний бюджет. Це коли в кожного власні кошти під виглядом того, що все спільне. Хтось голосить, яка це хороша ідея, але я такого не підтримую. Вважаю, що це вигідно тільки для чоловіків і неабияк дискримінує жінок. Ми одружуємося, щоб будувати надалі спільне життя. Побут, обов’язки, їжа, ліжко – все належить обом, то чому з фінансами має бути по-іншому? 

Зараз не є дивиною, коли коханий пропонує обраниці піти на роботу і купувати собі все необхідне власним коштом. При тому, що жінка повинна дбати не лише про себе, а й про дітей. Материнський інстинкт. Але, повірте, не так це легко, як здається.

Ми з чоловіком живемо у моєму заміському будинку. Нам обом уже давно не по 20 і навіть не по 30 років. Це були наші не перші відносини. Кожен уже був одружений раніше. Мені бути поруч з ним приємно. Чомусь ми все ж таки обрали одне одного. Обоє вже дозріли до серйозних відносин.

І ось нещодавно коханий підходить до мене і каже, мовляв, ми ж молоді ще, сучасні, отже й жити повинні по-іншому. Запропонував мені цей славнозвісний роздільний бюджет. Кожен вкладається наполовину і витрати також ділимо навпіл.

Взагалі мені ця ідея дуже не сподобалася. Я не зрозуміла, для чого вигадувати якісь дурниці. Споконвіку чоловік приносив у дім гроші, а дружина підтримувала сімейне вогнище. Хіба не так? Тож спочатку я противилася. А потім сіла, подумала, усе ретельно вирахувала і погодилася на його пропозицію. Поділили обов’язки, позаписували суми і продовжили жити, ніби нічого й не трапилося.

Ну я все сприйняла буквально. Ділити так ділити! Платити так платити! Тепер продукти для приготування страв я йому продаю. Ціна менша, ніж на ринку, але все одно пристойна. А якщо хоче готову страву, то нехай розщедриться ще на сотню гривень зверху.

Також тепер коханий повинен платити й за користування всім, що є у домі. Будинок же мені належить.  Може, звичайно, придбати абонемент на місяць, але він взагалі недешевий.

Навіть хатні справи у нас справді поділені навпіл. А якщо він хоче, щоб я зробила щось з нього – візьмуся за окремий прайс. Тож вибору у чоловіка тепер немає. Сам же хотів!

Зараз усе пораховано, записано і потребує оплати. По-європейськи!

Ясна річ, що чоловік ходить насуплений. Не цього він очікував від своїх експериментів. А що? Усе чесно та справедливо, як він і хотів. Я не робот і тягнути все на собі не збираюся. Якщо хоче все готове, то хай платить. Ну, може, я трохи схитрувала, але це вже мої справи, що я до такого додумалася. Міг би й він, яки розуму вистачило. 

Як вам такий план?

Зробили б на моєму місці так само?

Напишіть нам в коментарях у Facebook!

Ivanna

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам:

Adblock
detector