Так, стосунки на відстані це складно, але й мені не було легко. Тому виправдань дружині я не шукав…

Я з Марією прожили у шлюбі десять років, виховуючи двох синів. Наше життя не було розкішним, але якось давали собі раду. Єдиною проблемою було — житло. Окремої квартири у нас не було. Тому прийшлося їм жити з моїми батьками. 

Спочатку все було непогано, але після народження синів атмосфера в домі стала дуже напруженою. Прожили ми з моїми 2 роки, а тоді вирішили переїхати до батьків Марії. Відверто кажучи це було нестерпно, виникали постійні конфлікти та непорозуміння. Тому ще через 2 роки, наважились на оренду квартири. З фінансами в сім’ї було взагалі дуже складно. А це ще діти в школу не пішли. 

Внаслідок цього я вирішив податися на заробітки, маючи на меті забезпечити сім’ї гідне життя та придбати власне житло. Моє рішення підтримала Марія, і вона залишилась із синами на орендованій квартирі.

В Німеччині я працював не покладаючи рук, інколи навіть без вихідних, жертвував своїми бажаннями. Дуже хотілося повернутися додому, до синів, спостерігати за їхніми успіхами та розвитком. Але так не вдавалося, додому приїздив вкрай рідко, відкладав гроші на житло.

Коли мені було складно я старався уявляти майбутнє: як повернусь додому, приходитиму у власну домівку, в якій мене зустрічатимуть кохана дружина та люблячі діти. Після цього мені ставало легше і я продовжував рухатися до своїх цілей.

Згодом, через декілька років ми таки придбали квартиру в новобудові. Я швидко надсилав кошти Марії, а вона лиш контролювала роботу майстрів. 

Ще три роки  я заробляв, а тоді вирішив, що для життя достатньо і повернувся в Україну. Однак хотів зробити свій приїзд сюрпризом. Тільки геть не міг подумати, що щось зможе зіпсувати мені його. Один день, який зіпсував не лише сюрприз, але й усе моє життя. 

За декілька днів до свята Миколая я приїхав, купив новеньку приставку хлопцям, дружині золоті прикраси та букет розкішних квітів. Постукав у двері, однак ніхто не відчинив. Тоді натиснув на дзвінок, але також було марно. Почав телефонувати Марії, вона не відповідала. Я почав хвилюватись, що щось трапилось. Та раптом почув, як з квартири лунає музика, отже хтось вдома таки є, подумав я. Тоді я щосили продовжив стукати у двері. 

Пошепки

Раптом відчиняє таки двері дружина. І перше, що я бачу це не щасливий, а наляканий погляд Марії. А тоді вона промовила:

– Романе, перш ніж ти зайдеш до квартири, вислухай мене. Вибач, я не хотіла, щоб так сталося, просто мені було важко. Ти далеко і ця відстань на мене сильно вплинула — почала виправдовуватись вона.

– Я не розумію про що ти. Можна я увійду? —  запитав тоді я.

Не встиг я увійти, як бачу в нашій квартирі чужого мужика з оголеним торсом. Тоді мені нарешті стало все зрозуміло. Сльози на очах, серце стиснулось і наче клубок в горлі став. 

– Сюрприз вдався! — ледь промовив, а потім розвернувся та пішов. 

Коли я з Німеччини телефонував по відео до Марії, то звернув увагу, що вона якось змінилась, ніби наші стосунки стали холодними. Її погляд мене бентежив, але я аж ніяк не міг подумати, що вона здатна на таке… Думав,  що це так на дружину вплинула відстань, тому й вирішив повернутися на завжди.

Звісно, розумію і не буду заперечувати, що такі стосунки на відстані це складно, але й мені не було легко. До того всього я ще й важко працював. Але ж, по-перше, це було не за власним бажанням, а, по-друге, єдиною мотивацією для мене там була моя сім’я. Тому виправдань Марії я не шукав.

Прийняв важке рішення та подав на розлучення. Нову квартиру продав, натомість собі купив однокімнатну, а Марії з синами двокімнатну. На жаль, зраду пробачити я не можу.

Ця розповідь заснована на правдивій історії, якою поділився наш читач. Будь-яка схожість з реальними назвами чи місцями є випадковістю. Усі фото в статті є ілюстративними.

Напишіть нам в коментарях у Facebook!

Soffi
Adblock
detector