Так, це величезний гріх і колись я можливо і пошкодую про це. Але зараз склались так обставини, що я не можу вчинити інакше

Я одружилася ще п’ять років тому з найкращим чоловіком. Я безмежно кохала його, і досі кохаю, не уявляю свого життя без нього. Здається, що я з кожним днем мої почуття лише зростають.

Обожнюю засинати в його обіймах, спостерігати, як він робить мені каву, як спілкується з підлеглими на роботі. Не лише для них він авторитет – для мене теж. Він ніколи не покидав мене наодинці з проблемами, завжди підтримує, а ще коханий подарував мені найцінніше – сина.

Поруч з ним так тепло і затишно, а ще – він успішний, тому я впевнена в завтрашньому дні. 

Я була впевнена, що ніхто не зможе мені його замінити, однак чотири року тому дещо трапилося.

 В той період він мав часті відрядження, мені було важко – я залишалася сама з піврічною дитиною на руках. В цьому місті я не мала ні рідних, ні друзів, оскільки сама переїхала лише після одруження. 

Тоді чоловік попросив допомогти мені свого брата. Я ж точно не змогла б справитися, коли щось ламається. Інколи я просто телефонувала й просила його посидіти з племінником. Тоді я зазвичай їхала в місто у справах.

З часом він став приходити сам, без мого прохання. Я була не проти – адже мені вже не так самотньо. Згодом він залишався навіть переночувати, ми разом дивилися фільми, телефонували чоловікові. 

Я стала помічати, що вже й сама з нетерпінням чекаю вечора, коли прийде Він. Я дивилася на нього і не розуміла, що зі мною відбувається. Вони з чоловіком – близнюки, зовнішність практично однакова, але от міміка, жести зовсім інші. Це було так дивно, здавалося, що я сиджу поруч з чоловіком, але от вподобання, думки – все інше. 

Й от одного дня це трапилося. Між нами розгорілася пристрасть і я не змогла протистояти цьому. З того часу ми разом, і з чоловіком я теж. Кохаю їх обох, з кожним з них в мене все по-іншому. Здається, що я веду два паралельні життя. 

Розумію, що це гріх, однак не знаю, як відмовитися від одного з них. 

Так триває вже четвертий рік.

На щастя, чоловік не знає про наш роман. Його брат хоче бути лише зі мною, відколи ми разом, у нього взагалі не було іншої жінки. Мені соромно, адже через мене він не може влаштувати особисте життя. Мені вже не вистачає сил, але я не збираюся нічого припиняти. Я щаслива, і нехай це триває до тих пір, поки може тривати. А що буде далі – нехай Небо вирішує.

Чи засуджуєте Ви мій зв’язок з братом чоловіка?

U2

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам:

Adblock
detector