Правду люди кажуть, що перший шлюб, як і перший зуб – молочний.
Заміж я вийшла в 19, бо напала на мене велика любов. Такий же мені той Богдан був хороший, що страшне. Позустрічалися ми трохи, там я завагітніла, а там уже й весілля зіграли. Але того всього я не боялася. Свекруха – ото для мене був найстрашніший звір.
Наслухалася я від знайомих, які вже давно заміжні, що нема нічого гіршого, ніж свекруха під боком. А нам з Богданом жити не було де, хіба ото в його матері… Але ж таки не прийшлося нам вибирати, повіз мене чоловік у прийми.
– Ой, доця приїхала! – з порогу кинулася мене обнімати свекруха. – Як же я вас чекала, дні рахувала, поки ви до мене переїдете!
– Що, правда? – не могла повірити я в почуте.
– Тю, звісно! Чи ти думала, що я тобі не рада буду? То ж хіба я сама невісткою не була? Знаю, як воно страшно, як важко. Але ти не думай, я не така! У нас проблем не буде з тобою, правда? Ти тепер тут хазяйка. А я у твої справи лізти й не збиралася! – щебетала коло мене Василина Степанівна.
Ото я вуха й розвісила. Повірила в казочки, які вона мені виспівувала. Брехати не буду: перший рік усе було ще більш-менш. Я наводила порядки на свій лад, ніхто до мене не чіплявся, претензій ніяких не було. Я й раділа тихенько, що так мені пощастило. Що можу робити все, що хочу, а мені й слова ніхто кривого не скаже.
А тоді до мене почало доходити… Прибираю в хаті тільки я, так само як і готую, перу, чищу, витираю… По суті, на мене лягла абсолютна вся робота по дому. Я стала безкоштовною прибиральницею і кухаркою.
Хочете читати ще більше цікавих історій? Підписуйтесь на канал: https://t.me/+Wi4_EbzXw7Q5M2Zi
Коли ж мені щось не подобалося, і я намагалася про це сказати, свекруха заводила свою улюблену пісеньку.
– Ти ще Богу дякувати повинна, що тобі така золота родина попалася. Працюй собі, ніхто ж тебе не трогає. А рота і не думай в мою сторону відкривати! Так, ти тут хазяйка, ніхто нічого проти не має. Але ти не забувай, що незамінних немає. Сьогодні тут ти, а завтра вже інша. Втямила? – вислуховувала я свекрушині повчання.
З часом мені почало це набридати. Навіть не так: мені набридло все. Усе, що я робила, ніким не цінувалося. Тільки підлогу помию та витру – свекруха біжить насіння туди лузати. Тільки я перемию весь посуд – чоловік почне щось хімічити на кухні, приходиться заново перемивати.
– Та ви що, знущаєтеся з мене?! – не витримала я. – Ви це спеціально робите? Скільки разів я просила не лузати в хаті те кляте насіння? Хіба я не просила взуття знімати на килимку? Хіба я не казала, що посуд треба після себе на кухню відносити? Чи ви думаєте, що я за вами буду бігати та прибирати?
– А чого б і ні? – озвалася свекруха. – Ти прийшла сюди, аби хазяйкою бути. Ну то і будь нею. Чи тебе щось не влаштовує? Свекруха в тебе золота, я тобі ніколи й слова поганого не сказала. Чоловік додому зарплату носить, аби у вас все було. І ти ще носом крутиш?
– Нічим я не кручу! Я вам кажу про те, що я тут теж працюю, не присідаючи. А ви цього зовсім не цінуєте! Хіба ж так важко хоч раз зробити все так, як я прошу?
– А хто ж ти така, щоб тебе хтось слухав, га? Богданчик працює важко, гроші заробляє. Як не крути, а таки ж він по 14 тисяч додому кожен місяць приносить, а не ти. От його є чого слухати, є за що поважати!
Послухала я все це, зрозуміла, що діла не буде, та й пішла збирати речі. Портфель взяла невеликий, документи туди свої кинула, трохи речей та й пішла.
– Богдане! – заверещала свекруха. – А куди це твоя жінка зібралася?!
– На роботу, – сказала я. – Всього хорошого.
І пішла. Дитину залишила на чоловіка та свекруху, сама поки поселилася в подруги. Важко мені без сім’ї, без дитини… Але нехай спробують без мене пожити. Бо вже, бачу, на голову всілися і ноги звісили. Через місяць-другий вернусь додому. Як нічого не поміняється – подам на розлучення.
Правильно я зробила?
Ця розповідь заснована на правдивій історії, якою поділився наш читач. Будь-яка схожість з реальними назвами чи місцями є випадковістю. Усі фото в статті є ілюстративними.
Ще більше цікавих історій від автора читайте за посиланням: https://t.me/+xOpeSMR55r5hZTIy
Напишіть нам в коментарях у Facebook!