Ми з Павлом одружені вже 10 років, у нас є двоє діточок – Іринка та Маринка. Ми з чоловіком ще на початку подружнього життя поділили обов’язки. Я займаюся хатніми справами, а Паша заробляє гроші. Тим паче, його заплата це дозволяє. Ми їздили на відпочинок, купили машину, зробили у спальні невеличкий ремонт та оновили приладдя на кухні.
Того тижня до мене зателефонував чоловік:
– У нас перерва, я прийду додому. Але я буду з гостями!
Паша інколи заїжджав на обід додому, адже від офісу до квартири 10 хвилин пішки та 2 на авто. Тим паче, чому він буде їсти незрозумілу магазинну хімію, коли я готую смачні домашні страви?
Чесно кажучи, я фанатично ставлюся до прибирання. У мене вдома спеціальний робот-пилосос, 10 пар різних полотенець з фірмами (для пилюки, скла, різних поверхонь), модна пральна машинка, антисептик на полиці та арома-палички із запахом лаванди.
Раптом, Паша прийде зі своїм другом з роботи? Він повинен переконатися, що я – хороша господиня. Або ж молода співробітниця…Хутчіше увімкнула робота, кинула речі до машинки.
Глянула на себе у дзеркало – розтягнула футболка, сірі спортивні штани і гулька на голові. Миттю кинулася за туалетний столик.
Ні, голову помити я не встигну. Тому дістала сухий шампунь. Шпильками зробила невеличку укладку, якраз волосся від гульки накрутилося.
От у шафі побачила плаття. Ну треба виглядати вишукано та елегантно навіть вдома. Раз-два і застрибнула у плаття. Воно ще й так гарно сіло по фігурі.
Згадала за комплект сережок, який мені подарував Паша на 8 березня. Вони так личитимуть до плаття.
Але тоді треба підмалювати червоні губи. Чесно кажучи, я не знала, що у мене така супер здібність – збиратися за 5 хвилин.
Побігла на кухню, дістала салат з крабових паличок та запечену курку (вчора у гості приходили друзі на фільм). На щастя, знайшла у комоді кухонному велику коробку цукерок “Ферреро Роше”. Ще доробила декілька канапе з сиром та лососем.
От дзвонять у двері. Я поправляю волосся, так кручу головою, немов знімаюся у рекламі шампуню, відчиняю…А на порозі стоїть тільки чоловік.
– Ого, нічого собі. Мені вже такий обід подобається, – посміхається Павло.
– А де гості?
– Ось, – і дістає великий пакет.
Я ніяково забираю у нього пакунок, а там – дві ляльки Барбі.
– Дівчата казали, що дуже хочуть нові іграшки. А у моєму офісі на 1 поверсі магазин іграшок. Я хутчіше забіг туди.
Я почала сміятися. Господи, ну і фантазія у мене просто всесвітнього масштабу. Вже вигадала собі і молоду співробітницю, і впливового директора. А це просто іграшки для дівчаток
– Ходімо, я вже на стіл вже поклала.
Паша досі з гумором згадує таку “вечерю”. Каже, що вигадав мені геройську кличку – Блискавка. Ще й називає інколи “Блискавка МакВін”.
А у вас були схожі ситуації?
Напишіть нам в коментарях у Facebook!