Таких людей, як моя свекруха, світ ще не бачив! Бреше і бреше, прибідняється і вигадує… Бачить Бог: колись воно їй боком точно вилізе!

Раніше я не розуміла, чому всі так кидаються на своїх свекрух. А потім стала невісткою і до мене почало доходити.

Ольга Василівна, мати мого Сергія, нормальна жінка. Гарно виглядає, доглядає за собою, знається на моді й останніх трендах. Один тільки в неї є недолік – її характер. От знаєте, є бідні люди, є скупі. А є ті, кому тільки дай пожалітися на своє життя. Навіть якщо за спиною золоті гори. До таких належить і Ольга Василівна. 

– Ой, оце ж нема грошей, а що ж його без грошей робить? Зубить болить, одежа треба… А де ж нього брати ті гроші? Ой, люди-люди, що ж воно коїться! – бідкалась завжди свекруха.

Хоча ж всі знали, що гроші в неї є! Бо де б без них взялися хата, машина, порядки такі у дворі? Добрі суми в неї водились. Але ж чогось завжди вона прибіднялася.  

Пам’ятаю, як тільки ми з нею знайомились, принесла я їй торт, квіти, халатик гарний для дому. Думала, встановлю добрий контакт одразу. А вона навіть поганої картоплі не зварила! З порогу заявила, що грошей у неї на гостей немає. Я не кажу, що вона мусила поляну накривати. Але ж хоча б щось зробити можна було. 

Але то був тільки початок. Пару місяців тому ми із Сергієм взяли іпотеку. Так, усі казали, що то погана ідея, що то ризиковано… Але ж жити нам десь треба! І якось так сталось, що Сергію дуже затримували зарплату, на погашення кредиту нам не вистачало. 

Хочете читати ще більше цікавих історій? Підписуйтесь на канал: https://t.me/+Wi4_EbzXw7Q5M2Zi

Сергій, як справжній чоловік, взяв цю проблему на себе і пішов позичати в батьків. То так уже та свекруха стогнала, що сусіди й швидку думали викликати! 

Пошепки

– Ой, сину-сину, та де ж ти бачив у мене ті гроші?! – верещала вона на весь двір. – Та я ж сама ледь кінці з кінцями зводжу!

Послухали ми той концерт і пішла я у своїх батьків грошей взяти. Ті не тільки без питань позичили, а ще й сказали, що ми їх можемо не повертати. Мовляв, діло молоде, з усіма буває. 

І все б то нічого, але через місяць ми до свекрухи в гості приїхали, а в неї паркан новісінький стоїть! Хоч і “старий” тільки рік тому поставили. Коли ми запитали, звідки ж гроші, вона сказала, що то все за рахунок сусідів. Бо вони, бачте, машиною своєю його подряпали. 

У ці казочки ніхто з рідних вже не вірить, навіть її син. Мої батьки від такої свахи відхрестились ще на знайомстві. А мені соромно вже й людям казати, що я її знаю.

Хіба свекруха не розуміє, що такими темпами залишиться самотньою?

Ця розповідь заснована на правдивій історії, якою поділився наш читач. Будь-яка схожість з реальними назвами чи місцями є випадковістю. Усі фото в статті є ілюстративними.

Ще більше цікавих історій від автора читайте за посиланням: https://t.me/+xOpeSMR55r5hZTIy

Напишіть нам в коментарях у Facebook!

VikaB
Adblock
detector