Свого тата я ніколи не бачила, навіть фотографій не мала. Мене виховували тільки мама та бабуся. Звісно, коли була малою, то часто запитувала про тата:
– Твій тато моряк, плаває у рейсі.
– А коли він повернеться?
– Не скоро. Все, годі розпитувати дурниці, йди спати!
І в мого тата було багато “професій” – моряк, космонавт, археолог, пілот. Але коли підросла, то зрозуміла, що він нас кинув.
Вам сподобалася історія? Читайте більше у нашому телеграм-каналі: https://t.me/+Wi4_EbzXw7Q5M2Zi
Мама тоді важко працювала, аби забезпечити нашу родину. У бабусі тоді була інвалідність, їй потрібно постійно купувати дуже дорогі ліки та мазі. Ну а ще мені одяг, продукти, заплатити за комунальні послуги.
У мене практично не було нового одягу, все носила з секонд-хенду. Грошей не вистачало навіть на чобітки, тому часто одягала дві пари шкарпеток, аби ноги не промокали.
Але бабуся завжди казала, що треба добре вчитися, аби заробляти гроші. І часто допомагала з домашнім завданням, водила на всі гуртки. Бабця Галина колись працювала вчителькою у школі та завдяки їй я стала найкращою ученицею, вивчилася на золоту медаль, а потім вступила на стипендію у дуже престижний університет.
Деякі одногрупники просили мене за гроші робити їм курсові, семінари, писати шпаргалки на сесію. Всі ті зароблені гроші я витрачала на маму та бабусю. Купувала їм якісь продукти, одяг чи косметику. А після 1 курсу, під час літніх канікул, влаштувалася на роботу в ресторан.
І от минуло вже 15 років. Я успішна жінка, керую великим рестораном у столиці. Вдало вийшла заміж, мій чоловік також бізнесмен. Заробляємо ми великі гроші та не забуваємо про рідних. Бабусі оплатили лікування закордоном, найняли спеціальну доглядальницю додому.
На минулого року подарувала мамі машину, щоб вона не їздила на роботу маршрутками. Вона так плакала, так міцно обіймала. Я ще ніколи не бачила маму аж такою щасливою.
Тиждень тому ми з мамою та дітками вирішили поїхати закордон відпочити. Тим паче, у Португалії жила моя свекруха, запрошувала нас у гості. Наші мами дуже добре ладнають, бо їх звело спільне горе – кинули чоловіки, і так пані Василина поїхала на заробітки. Але у неї зараз все добре.
Тоді ми гуляли містом з дітками. Туристів море, українську мову чула з кожного кутка. Зупинилися біля магазину, аби купити сувеніри. Раптом, до нас підходить чоловік у дуже поганому одязі, з бородою, з подертою курткою та штанами. Ще й заговорив українською:
– Земляки, допоможіть на хліб. Три дні не їв.
І тоді моя мама наче заклякла на місці.
– Зоя? Ти?… – прошепотів чоловік.
Мама дала йому пару євро, взяла дітей на руку та пішла геть. Я не зрозуміла, що відбувається, свекруха також здивувалася.
Тільки ввечері, коли всі спали, мама нарешті розповіла мені таємницю про тата:
– Тобі був тільки місяць, грошей не вистачало. Ще й боргів було море, кредитори дзвонили. Тому твій тато зібрався на заробітки.
– А потім що?
– Декілька місяців ми отримували від тата гроші та продукти. А потім перестав відповідати на дзвінки, нічого не надсилав. Я вже думала, що з ним щось погане трапилося, збиралася їхати і його шукати.
У мами аж руки трусилися від хвилювання і не могла навіть стримати сліз.
– А виявилося, що він там вже зустрів нову жінку. Знайома, яка також працювала на заробітках, розповіла правду. Тоді я зрозуміла, що маю все взяти у свої руки та заробляти гроші. Той жебрак… То був твій тато, він мене впізнав.
Тоді я сама заплакала. Ми годину сиділи на кухні та обіймалися. Знала, що моя мама сильна жінка, але навіть не уявляла, що вона пережила таку страшну зраду від тата. Хоча цю людину мені важко назвати батьком після правди.
І таких історій, на жаль, тисячі. Як покинуті жінки самотужки виховують діток та працюють, наче прокляті.
Але Бог добрий, все бачить. Тому, якщо у вас така ситуація в родині, то не опускайте руки. Ми свого часу з мамою та бабусею багато горя пережили, і зараз у нас все добре.
Підпишіться на автора у нашому телеграм-каналі, де знайдете нові життєві історії: https://t.me/+xOpeSMR55r5hZTIy
Напишіть нам в коментарях у Facebook!