Всі тут жаліються на свекрух. А в мене інша ситуація – свекор Павло Васильович така підла та гидка людина, яких ще світ не бачив.
Я не можу його назвати хорошим дідусем, бо на онуків йому відверто начхати. Ніколи не був ні на концертах у малих в садку (хоча я кликала постійно), на свята чи дні народження приносив якісь дешеві шоколадки. За 10 років хіба раз забрав старшого Олексія зі школи, але потім ще тиждень нарікав, що ми зіпсували його плани.
Свекруха у мене хороша жінка, гріх на неї скаржитися. Мирослава Олександрівна ще у 2009 році розлучилася з Павлом Васильовичем та поїхала закордон на заробітки. Звісно, мій чоловік Сашко часто чув від батька докори “Бачиш, яка у тебе мати зозуля, кинула тут, сама втекла закордон”.
Однак, всі зароблені гроші тоді пані Мирослава відсилала Сашкові на картку. А потім нам на весілля допомогла купити квартиру, аби ми в борги не влізали.А свекор хіба дав 2 тисячі гривень та напився сильно, розбив вікно у ресторані. Родичі ледь його в таксі посадили додому. Мені так було соромно, а Саша взагалі у всіх гостей просив вибачення за поведінку батька.
Вам сподобалася історія? Читайте більше у нашому телеграм-каналі: https://t.me/+Wi4_EbzXw7Q5M2Zi
Але знаєте, нещодавно у нас з’явилася та крихта надії, що Павло Васильович нарешті зміниться, стане хорошим дідусем для наших дітей, буде приділяти їм увагу, та найголовніше – щиро любитиме.
Ще десь після Різдва свекор почав часто заходити в гості, приніс дітям на Новий Рік дорогий конструктор.
– Знаєш, у мене вдома так холодно, вночі двома ковдрами накриваюся.
– Так ви купіть обігрівач. Або ж зробіть індивідуальне опалення. У нас взимку справжня спека, діти вдома у футболках ходять.
– Я би зробив, але хіба на мою зарплату вийде щось відкласти?
І якраз тоді за столом у свекра виникла одна пропозиція:
– Слухай, Сашо, я тут подумав. Може переїду в село жити. Там ще хата залишилася від моєї мами покійниці.
– А квартиру на кого залишаєш?
– Так як на кого? На тебе перепишу, підемо до нотаріуса. Лиш би ремонт зробити тут, бо всі меблі старі.
Нам ця ідея дуже сподобалась. Квартира можна здавати в оренду, аби мати пасивний дохід. А як старший Олексій підросте, то ми йому подаруємо.
І вже з 1 січня ми почали ремонт у квартирі свекра. Купили нові меблі у спальню та зал, доставили посудомийку на кухню, замінили плитку у ванній. Нам ще дуже допоміг кум, бо він працює майстром. Чоловік навіть спеціально на роботі взяв відпустку, аби швидко ремонт робити. Ми витратили всі заощадження, бо планували купити машину більшу на родину. Ще декілька тисяч позичили у моїх батьків.
Єдине, що залишили – підлогу та стіни, то в нормальному стані, не треба нічого викидати чи перемальовувати.
І якраз за тиждень ми швидко впоралися.
Думаєте свекор оцінив наші старання? Ні. Мало того, Павло обвів нас навколо пальця. Як малих та наївних дітлахів.
Виявилося, що ніякої дарчої нам не бачити. Адже свекор так “випадково” на роботі познайомився з жінкою і вона вчора переїхала до нього на квартиру. От для кого ми робили новесенький ремонт!
– Тату як ти взагалі посмів? Ти ж обіцяв….
– Що я обіцяв? Я нічого такого не казав, розписки не писав. Ти сам певно чекаєш, коли я в могилу ляжу, аби квартиру забрати!
Ми стільки грошей та часу витратили! Саша взагалі налаштований йти до суду
– Нехай повертає всі кошти. Добре, що я чеки з магазину зберіг. От була в мене якась чуйка, що тато точно підставу зробить!
Я не знаю, що взагалі робити далі. Не очікувала такої підлості від рідної людини!
Підпишіться на автора у нашому телеграм-каналі, де знайдете нові життєві історії: https://t.me/+xOpeSMR55r5hZTIy
Напишіть нам в коментарях у Facebook!