Батько залишив їх, коли Стасі було всього 4 рочки. Тетяна не плакала, не кричала, вона мовчки змирилась і прийняла той факт.
Зрештою, в жодної жінки у її родині не було довготривалих шлюбів. Вона чекала, що так станеться.
Декілька днів вона просто жила на заспокійливих таблетках, а через місяць випила кінську дозу. Вона заснула і вже не прокинулась.
А донечка не зразу зрозуміла, що з мамою не так. Вранці будила, кричала, просила їсти. Цілий день крутилась біля її бездиханного тіла, поки не відчула льодяний холод. Після того більше не підходила. Боялась.
Двері в квартиру відчинились. Прийшла тітка Галина, мамина молодша сестра.
– Стасічка, ти вдома! А мама де? Чому слухавки не бере? Я ж хвилююсь.
Дівчинка мовчки взяла тітку за руку і повела до спальні. До маминого тіла. Дитина дивилась на тітку великими заплаканими очима.
Галина теж жила без чоловіка. Віктор пішов від неї, бо вона не могла народити. От уже 6 рік, як розлучена.
Свою племінницю Галя щиро любила, тому, як сталось таке горе, вона відразу оформила опікунство над нею. Дівчинка від шоку втратила голос. Що тільки Галина не робила, щоб його їй повернути: і клініки, і спеціалісти – нічого не допомагало.
Якось одного зимового дня Стася пішла гратись з подругами надвір. Вся мокра, в снігу, з рум’яними щічками – награлась і задоволена. Вони з Галиною ще тоді в супермаркет вирішили заскочити.
Усі люди заходили і виходили, кожен зі своїми турботами і думками. Лиш рижий кіт сидів біля входу. Такий поважний, з високо піднятою головою. Стася підійшла до котика, почала ним гратись і показала Галині, щоб вона сама йшла в супермаркет.
Коли жінка входила, кіт уже сидів на руках у дівчинки. В неї по обличчю текли гарячі сльози, а він їх злизував.
– Фуу, відпусти його Що ж ти таке робиш! – кричала жінка – Він же безпритульний!
Галя взяла дитини за руку і потягла в машину. Запхала її. Дівчинка плакала і виривалась.
– Він же пропаде без мене… – ледь чутно прошепотіла Стася.
– Це ти щойно сказала? Ану повтори – попросила жінка.
– Він уже мій. Без мене йому буде погано..
Жінка не могла повірити, що дівчинка говорить.
– Я візьму цього кота для тебе. Чому ж ти одразу мені цього не сказала? Не сказала, що він тобі потрібен…
Галя вискочила з машини і побігла за рижим. Віддала його Стасі, а той вп’явся в її курточку міцно-міцно.
– Я з тобою, не переживай – шепотіла Стася…
А ви вірите, що дива трапляються?
Напишіть нам в коментарях у Facebook!