Те горе забрало у Стасі не тільки маму, а й голос. І як би тітка Галина не намагалась, повернути дитині ні одне, ні інше не могла

Батько залишив їх, коли Стасі було всього 4 рочки. Тетяна не плакала, не кричала, вона мовчки змирилась і прийняла той факт.

Зрештою, в жодної жінки у її родині не було довготривалих шлюбів. Вона чекала, що так станеться.

Декілька днів вона просто жила на заспокійливих таблетках, а через місяць випила кінську дозу. Вона заснула і вже не прокинулась.

А донечка не зразу зрозуміла, що з мамою не так. Вранці будила, кричала, просила їсти. Цілий день крутилась біля її бездиханного тіла, поки не відчула льодяний холод. Після того більше не підходила. Боялась.

Двері в квартиру відчинились. Прийшла тітка Галина, мамина молодша сестра.

– Стасічка, ти вдома! А мама де? Чому слухавки не бере? Я ж хвилююсь.

Дівчинка мовчки взяла тітку за руку і повела до спальні. До маминого тіла. Дитина дивилась на тітку великими заплаканими очима.

Галина теж жила без чоловіка. Віктор пішов від неї, бо вона не могла народити. От уже 6 рік, як розлучена.

Свою племінницю Галя щиро любила, тому, як сталось таке горе, вона відразу оформила опікунство над нею. Дівчинка від шоку втратила голос. Що тільки Галина не робила, щоб його їй повернути: і клініки, і спеціалісти – нічого не допомагало.

Якось одного зимового дня Стася пішла гратись з подругами надвір. Вся мокра, в снігу, з рум’яними щічками – награлась і задоволена. Вони з Галиною ще тоді в супермаркет вирішили заскочити.

Усі люди заходили і виходили, кожен зі своїми турботами і думками. Лиш рижий кіт сидів біля входу. Такий поважний, з високо піднятою головою. Стася підійшла до котика, почала ним гратись і показала Галині, щоб вона сама йшла в супермаркет.

Коли жінка входила, кіт уже сидів на руках у дівчинки. В неї по обличчю текли гарячі сльози, а він їх злизував.

– Фуу, відпусти його Що ж ти таке робиш! – кричала жінка – Він же безпритульний!

Галя взяла дитини за руку і потягла в машину. Запхала її. Дівчинка плакала і виривалась.

– Він же пропаде без мене… – ледь чутно прошепотіла Стася.

– Це ти щойно сказала? Ану повтори – попросила жінка.

– Він уже мій. Без мене йому буде погано..

Жінка не могла повірити, що дівчинка говорить. 

– Я візьму цього кота для тебе. Чому ж ти одразу мені цього не сказала? Не сказала, що він тобі потрібен…

Галя вискочила з машини і побігла за рижим. Віддала його Стасі, а той вп’явся в її курточку міцно-міцно.

– Я з тобою, не переживай – шепотіла Стася…

А ви вірите, що дива трапляються?

Напишіть нам в коментарях у Facebook!

Viktoria
Adblock
detector