Теща купила нам з дружиною трикімнатну квартиру. От тільки за такий “подарунок” мені доведеться дуже дорого заплатити…

У мене не теща, а справжня мегера у спідниці! Нещодавно заявила, що купила нам трикімнатну квартиру, і тепер ми повинні туди переїхати. 

Чого тоді я так її ображаю? Бо знаю, що за цим щедрим подарунком ховається! 

Коли ми тільки збирались одружуватись із Оксаною, власних грошей у нас було не так вже і багато. Вистачало на хліб та на молоко двічі в тиждень… Через це весілля постійно переносилось. Аж тут звідкись взялась добра фея-теща, яка помахом руки з банківською карткою оплатила всі наші забаганки. Хоча це, мабуть, не дуже правильно сказано… Витрати за наше весілля Інна Вадимівна і правда на себе взяла, от тільки і зробила вона там усе на свій лад. Навіть власній доньці не дала обрати сукню самостійно!

Таке вона свято влаштувала, що гості вже через дві години були готові заплатити, щоб звідти втекти… Тоді я побачив, з ким породичався, і від будь-якої допомоги відхрещувався, як тільки міг.

А тут на тобі, квартира! Це ж що, вона рабів із нас зробить, щоб ми ці квадратні метри відпрацьовували? Інна Вадимівна — жінка дуже красива, як для свого віку, але занадто владна. Вона звикла, що все має бути лише за її законами. Останні п’ять років вона жила за кордоном і навіть не давала про себе знати. А тут приїхала з новинами про купівлю трьох квартир: моїй дружині, її сестрі і собі.

– Вікусь, але ж ми добре живемо і в моїй квартирі! – намагався я переконати дружину, що переїзд нам не треба.

Пошепки

– Добре, але не чудово. Ти ж не рівняй однушки і три власні кімнати! Треба твою квартиру продавати і гроші в ремонт вкладати, як мама каже, — вперлась Віка.

– Але ж це моя квартира! Я на неї ще до нашого знайомства заробив! А твоя мама “подаровану” квартиру на себе записала, до речі!

– То і що, до смерті тепер тут жити? Мама просто зробила нам подарунок, хоче бути поруч! Я думаю, вона змінилась!

І тут я зрозумів, що все це марно… Теща і дійсно хоче бути поруч. Це мене й лякає найбільше. Такими темпами я вже через місяць буду ходити в туалет не так, як звик, а як скаже Інна Вадимівна.

І що тепер робити?

Ця розповідь заснована на правдивій історії, якою поділився наш читач. Будь-яка схожість з реальними назвами чи місцями є випадковістю. Усі фото в статті є ілюстративними.

Напишіть нам в коментарях у Facebook!