Моїй тещі ніколи нічим не вгодити. Навіть не знаю, як вона взагалі з таким характером спокійно живе.
Наталія Василівна живе з нами в одному місті, буквально сусідні райони. До війни працювала на одному виробництві. Але згодом завод закрили, працівникам не виплатили зарплати. А директор взагалі утік кудись закордон. От і відповідь, де зарплата ділася.
Тому ми з Мариною їй допомагали. Дякувати Богові, що у нас все добре з фінансами, роботу двоє маємо хорошу та відповідно, дуже добре заробляємо.
І я оплачував тещі комуналку, купували їй раз на тиждень продукти.
– Ох, дякую,дітки мої любі. Без вас я би пропала! – тішилася теща.
Але от з часом я помітив, що пані Наталка звикла до такої халяви. Спершу шукала роботу, я навіть запитував у знайомих, чи зможуть вони кудись тещу влаштувати. Але згодом її пошуки зійшли на нівець.
А я не збираюся зайвий рот годувати. Тоді теща вигадала відмовку – у 55 років ніхто її на роботу не візьме. Наче вік то вже вирок для неї!
І то їй треба гроші на нове взуття, нові сукні. Я вже не раз натякав Марині, що варто трішки “врізати” фінансування, бо ми не благодійний фонд
– Раз тобі грошей для моєї мами шкода, то я сама їй платитиму! – образилася жінка.
Ну і тепер Марина повністю забезпечує маму. Хотіли зробити перед Новим Роком ремонт синам у кімнаті. Але наш родинний бюджет вдало перекочував до тещі. Бачте, в неї холодильник зламався аж так, що жоден майстер не брався за роботу.
На Великдень теща захотіла оновити гардероб, аби гарно до церкви одягнутися.
Але знаєте, я б нічого не мав проти, якби чув елементарне “спасибі” за допомогу. Бо все тещі не так. Купили холодильник – погано, бо вночі гуде і по дизайну не підходить до кухні. Не купила гарне плаття, бо дали мало грошей. Словом, ніяк не могли догодити.
А нещодавно жінка та діти поїхали в Болгарію на відпочинок. Я вирішив їм зробити такий сюрприз. Купив квитки, забронював гарний готель з басейном та всіма послугами. Навіть масаж був! Адже сини гарно цього року закінчили школу, навіть 9 балів не було в табелі.
Але на відпочинок напросилася теща. Я вирішив, що бодай цього разу мені якось подякують, тому докупив ще квитки на пані Наталку.
Думаєте, вона була задоволена відпочинком? Ага, звісно! Щовечора, як я телефонував у Скайпі, то чув лиш докори:
– Ой, тут так спекотно, у мене тиск піднявся!
– Ой, тут басейн з хлоркою, все смердить та чухається.
– Ой, тут кондиціонер вночі гуде і я не можу спокійно спати.
– Ой, я натерла ноги і мені було погано!
Вчора поїхав на вокзал зустрічати родину. Але теща, як тільки вийшла з автобуса, то почала нарікати:
– Ну, зятьок, не знала, що ти так можеш нам відпустку зіпсувати! Вибрав якийсь дешевий готель, ніякого обслуговування. Я ж думала похвалитися сусідками, та яке! Після такого відпочинку треба нерви лікувати! Ти що, гроші пожалів на нас?
Тоді я вже не стерпів:
– Знаєте, раз вам так було погано – то самі тепер їдьте хоч в ср*ку на раки відпочивати!
Поїхав з жінкою та дітьми, а тещу залишив на вокзалі з валізою. Хай сама додому добирається.
Але ввечері пані Наталка подзвонила до Марини, я чув, як вони сварилися. Жінка мене всіляко перед мамою захищала. Але до тещі ніяк не доходило!
Після такого я її ні бачити, ні чути не хочу!