Теща запропонувала нам з кумом дуже цікавий метод “оплати” за допомогу. Мені досі соромно кумові в очі дивитися через таку родичку

Я працюю майстром, роблю ремонти, ставлю натяжні стелі, кладу плитку. Робота сезонна, але не жаліюся, нам з жінкою вистачає на прожиття. Тим паче, у нас місто не таке велике, тому всі мене знають та завжди запрошують на роботу. 

І наш будинок я сам власноруч збудував, мені батько та старший брат допомагали. Тут на території у нас великий сад, город, теплиця, для дітей гойдалки та пісочниця. Хоча ще років 10 тому ви б точно не впізнали цю хату – тільки гола земля та багнюка. В теплу пору року запрошуємо друзів та родичів у гості на шашлики, виносимо влітку дітям надувний басейн.

Так от, з тещею у мене були дуже натягнуті стосунки. Адже коли я тільки почав залицятися до Вікторії, то нічого за душею не мав і заробляв пару гривень в день. Ольга Миронівна не раз говорила на мене “босяк” та навіть не хотіла давати благословення нам на шлюб. Певно, хотіла такого зятя, який матиме мільйон доларів та дорогу машину. 

Вам сподобалася історія? Читайте більше у нашому телеграм-каналі: https://t.me/+Wi4_EbzXw7Q5M2Zi

Але зараз ми не бідуємо, всього разом досягли з жінкою. Ну і десь місяць тому до мене подзвонила теща:

– Романе, у мене щось кран на кухні не прокручується, з ранку до ночі капає. Приїдь та перевір!

Я взяв всі інструменти та поїхав до тещі. Полагодив кран, а вона тільки сухо сказала дякую. Ну вже, я зробив людині добре діло, як то кажуть “плюсик” до карми заробив. 

Але потім, десь через 3 дні пані Ольга знову зателефонувала – того разу пральна машинка зупинила цикл. Теща боялася, що зламався барабан і вона може затопити сусідів. Довго вовтузився, ледь спину не зірвав. А теща тільки стояла над душею та повторювала, наче папуга “ну ще довго?!”. 

Тільки о 9 вечора закінчив роботу (а почав о 7) та всередині від голоду всі кишки скрутило. Не витримав та й попросив тещу мені якусь вечерю зробити. А вона приготувала каву та 2 канапки. Ну, знаєте, я не якась там прожера, але 2 нещасні хлібинки – це не вечеря. 

– А можна якусь гречку чи плов? 

– Я тобі хто? Кухарка чи що? Он, маєш канапки.

Я подякував та поїхав додому голодний. Добре, що жінка ввечері приготувала свіжий борщик, я двічі добавки просив. 

І що ви думаєте? На вихідних теща вкотре до мене зателефонувала і мала одразу дві проблеми – роутер вай-фаю погану працював і треба було занести їй на 5 поверх новий стіл. А потім ще його закрутити та поставити у кухню. До речі, ліфту в будинку тещі нема. Тому я з кумом приїхали, 4 руки діло швидше піде. 

Коли ми тягли стіл на поверх, то свекруха пищала “обережно”, “не подряпайте”, “самі будете збитки відшкодовувати!”. Кум вже сам очі закочував та важко зітхав, коли бачив, як теща рота відкривала. Мені було соромно перед товаришем за таку родичку. 

Ми витратили свій законний суботній вихідний на допомогу тещі. Завершили всі роботи о 6 вечора. 

– От, приймайте роботу.

– Ну трохи косо, тут криво. А це що, подряпина?

Пошепки

– Ні, воно таке було в магазині з браком. 

– Ну добре. Подивлюся, чи не розвалиться стіл, якщо за нього сяду вечеряти. 

Ну я думав, що хоча б при моєму кумові пані Ольга покаже лице, запропонує якоїсь кави чи чаю. А вона стояла та дивилася на нас, як баран на Біблію:

– Що таке, хлопці? Ви щось ще маєте доробити?

– Ні, просто…

– Просто що?

– Ольго Миронівно, я ж не сам вам допомагав. Якось…

– Шановні, вам тут що, столовка? Чи ресторан? 

– Ну тоді платіть нам по 300 гривень! Чи ви думаєте, що нас, як рабів, можна туди-сюди ганяти?

Ми так посварилися, що, напевно весь двір чув ті крики. А коли приїхав додому, то жінка влаштувала мені справжній допит:

– Як ти посмів моїй мамі погрожувати?

– Що ти таке кажеш?!

– Дзвонила мама вся у сльозах. Казала, що ти з кумом погрожували її золото та срібло забрати. Де твоя совість? 

Ото теща актриса без Оскара. Таке понавигадувала – що я грабіжник, вор у законі, що обіцяв її квартиру пограбувати та винести всю техніку і прикраси. Чесно, мені аж смішно було слухати ці побрехеньки.

Звісно, ми з кумом потім розповіли свою версію цієї “драматичної” історії, яка не сходилася з казочками тещі. Віка сама почала червоніти за маму та просила вибачення. 

Тепер я не хочу підіймати навіть слухавку від тещі. А тим паче якось їй допомагати. Навіщо мені спину заради такої невдячної людини надривати, поясніть? Краще піду на роботу чи проведу час з жінкою та дітками. А вона нехай шукає дурників десь далеко. 

Підпишіться на автора у нашому телеграм-каналі, де знайдете нові життєві історії: https://t.me/+xOpeSMR55r5hZTIy

Напишіть нам в коментарях у Facebook!

Daryna
Adblock
detector