Вона завжди докладала максимум зусиль, щоб зберегти ваші стосунки….
Вона ніколи не грала з твоїми почуттями, а завжди була чесною та відкритою. Тобі було легко зрозуміти, що у неї на думці, адже вона прямолінійна і ніколи не плела інтриг у тебе за спиною. Весь свій час, сили та енергію вона віддавала тобі, правда, це теж не могло тривати вічно, і вона пішла.
Спершу тобі було байдуже, ти навіть відчував злість, адже так вона вдарила по найдорожчому – самолюбстві. Твій егоїзм відмовлявся вірити в те, що одного дня вона може покинути тебе, хоча про це вона говорила тобі не один раз. Але після кожної сварки чи конфлікту, вона все одно відповідала на твої дзвінки та завжди намагалася допомогти.
Вона робила для тебе занадто багато, а ти це зрозумієш лише тоді, коли її втратиш… Ти пошкодуєш про свою поведінку, за свою недбалість та байдужість, але буде вже надто пізно.
Вона не така, як усі інші. Якби ти одразу почав до неї ставитися з повагою, цінував її, плекав ці почуття, вона б подарувала у відповідь значно більше. Ти робив їй боляче, а вона все одно вручала тобі своє серце. Тепер просто подумай, на що вона здатна, якщо поруч буде чоловік, який дійсно щиро кохає? Це гідне захоплення.
Хоча спершу ти, можливо, і турбувався про неї, і цінував. Але згодом пристрасть вщухла і ти став сприймати її самопожертву, як належне. Щоденна її праця над вашими стосунками стала для тебе такою ж звичною, як цокіт годинника.
І тоді ти раптом станеш таким же, як і всі інші. Хоча ти клявся, що ніколи не будеш поводитися з нею так погано, як інші, ти почав це робити. Ти зрозумієш, що як би ти з нею не поводився, вона не реагує на це. Вона просто продовжує бути такою, яка вона є. І ти не знаєш, що з цим робити далі. Ти чекав на помсту, а у відповідь вона лише демонструє доброту. І тоді ти починаєш випробовувати її терпіння, адже тебе дражнить те, що вона не опускається до твого рівня. Вона зберігає людську гідність попри той весь біль, що ти їй завдаєш. Це новий виклик для тебе.
І вже навіть такі жахливі стосунки, які навіть не можна назвати “стосунками” стають для тебе звичним порядком речей. Правда, ти забуваєш, що ця жінка далеко не дурепа. Ти думаєш, що вона буде поруч з тобою завжди, але все стається зовсім по-іншому. І тут вона просто обертається і йде. Вона при цьому не плаче, не робить скандалів, а залишає тебе наодинці зі всіма проблемами.
І потім ця дівчина, з якою ти спілкувався кожен день, повільно стане незнайомкою, а розмови – незграбними.
І тоді ти зрозумієш, що сумуєш за нею, хоча вона стоїть поруч, але емоційно далеко. Ти пошкодуєш, що вона пішла
Кожну наступну жінку ти будеш порівнювати з нею, і не буде кращої. Усі вони лише щось хочуть, всім їм все не подобається… А та єдина любила тебе просто за те, що ти був поруч. А зараз та просто спустошений і розбитий через те, що розумієш – більше такої не буде. Ти не цінував її, хоча вона цього завжди просила.
Ти озирнешся і зрозумієш, що хоча вона намагалася довести тобі, що заслуговує тебе, насправді вона заслуговує на краще.
І вона знайшла дійсно кращого, того – хто кохає її всім серцем і готовий заради неї на все… а ти так і залишився самотній зі спогадами про те, як було з нею і здогадками про те, як би все могло бути…
Чи були у вас схожі ситуації?
Напишіть нам в коментарях у Facebook!