Рідні та знайомі Марії місця собі не знаходять: дівчина вирішила народжувати сама. Найбільше люд дивує те, що Марійка готова виховати сина самотужки. Вони ж переконані: дівчина ще занадто молода, щоб усвідомлювати, наскільки важко тепер самотнім матерям.
– Сама ледь на ногах стоїть та ще й дитину хоче ростити. Марія ж звикла до безтурботності та легковажності. Живе одним днем. Я б навіть гроші їй боялася довірити, не те щоб маля. У неї ж одні лише борги та кредити. Як тільки хоч яких дохід отримує, то одразу спускає ні на що, на нісенітниці різні,- обурюється сусідка Ірина.
Самій Марії трохи за тридцять. Тата у неї не було. Матір ростила дівчинку самостійно. Допомагала хіба що бабуся, яка згодом і прихистила дівчат у себе. Зоя Петрівна Марійку любила до нестями, усе тільки для неї й робила. Тепер усі вважають, що такими діями старенька й розпестила внучку.
– То все у неї з дитинства. Їй ні в чому не відмовляли. Зоя Петрівна так онуку любила, що навіть я в дитинстві часто заздрила цьому. Ні, я не маю нічого проти Марії. Вона хороша людина, але відповідальності та зібраності їй бракує. Та й відмовляти собі в чомусь її не навчили. Якщо щось захоче – буде тільки так, як вона сказала. Тратить усі гроші, які має, а потім знову в борги залазить. І як тут дитя родити?
Дехто із сусідів Марії вважає, що тільки так вона і навчиться дорослого життя. Мовляв, залишиться голодна і знатиме ціну грошам. Але Ірина тільки головою хитає. Так не спрацює. Хіба такого не було? Було. Але бюджет вести чи хоча б записувати витрати дівчина навіть не думала. Усе одно розкидається грошима наліво та направо.
– Та для себе могла б жити, як хоче, але якщо вже вирішила дитя народжувати, то слід щось міняти. Пора дорослішати. Але я не дуже вірю, що Марія візьметься за розум. Колись ще хоча б нагляд матері та бабусі був. Хоча б трохи її стримували. А тепер вона живе сама. У квартирі Зої Петрівни. Остання свою троячку розміняла на дві однокімнатні квартири і роздала дівчатам, себто доньці та онучці. А років п’ять тому мати та бабуся виселили Марію до однієї з квартир, щоб та самостійності вчилася. Але у неї погано виходить.
Ірина розповіла, як Марія нещодавно сиділа кілька тижнів без світла. Усе через борги. Ще один доказ Маріїної безвідповідальності та неготовності стати мамою. Тоді жінка навіть телефон на роботі заряджала, бо вдома світла не було. «Ой, та подумаєш, через тиждень зарплату отримаю, борг заплачу, і мені все назад під’єднають!»- запевняла дівчина, але всі отримані кошти знову йшли на різноманітні нісенітниці.
– Найбільше мені дивно, що про задум Марії знає і мати, і бабуся. Вони навіть підтримують її в цьому. Я з ними якогось говорила про це. Вони просто вірять, що дитина змінить Марію. Мовляв, вона народить, відчує, що таке справжня відповідальність і нарешті за голову візьметься. Але я їх не підтримую. Марійка не зміниться. Дитина їй нічим не поможе. Вона тільки долю маляті зруйнує. Так я родичам сусідки і заявила. Я ж живу поруч і бачу, що ту цілими днями відбувається. А мати Марії мені заявила, що в молодості такою ж була. А потім пішла сім’я, розлучення, фінансова скрута і довелося вмить подорослішати. Відтоді у неї тільки одна мета була: нагодувати, вивчити та виростити доньку. Отже, у Марійки так буде. Дитина її швидко до тями приведе. Вони, я бачу, великі оптимісти. Щиро в це вірять. Але я геть з ними не погоджуюся. Думаю, нічого мою сусідку вже не змінить. Тільки дитини жаль.
Чи варто Марії народжувати дитя?
Як гадаєте?
Напишіть нам в коментарях у Facebook!