– То ти мені стільки часу брехала про квартиру? Тобі навіть не соромно мені в очі дивитися?

Так вийшло, що за 30 років я жодного разу не бачила свого тата. Мене виховували бабуся та мама. Звісно, вони спершу казали, що мій тато космонавт чи моряк. Але коли я виросла, то дізналася правду. Він сильно пив, витрачав гроші, підіймав руку на маму. Тому вона забрала мене ще маленьку (було місяць чи два) і поїхала до бабусі. 

Коли мені виповнилося 17, то бабусі не стало. Вона важко хворіла, мала проблеми з серцем. Ми тоді залізли по вуха у борги та кредити, аби оплатити їй операцію. Однак, лікарі нічим не могли допомогти. 

Після кончини бабусі мама успадкувала її хату в селі. То був старий, занедбаний будиночок.Він вимагав капітального ремонту. А в нас на таке, звісно, грошей не було. Та і сусідка просила маму продати їй хату. Мовляв, це дуже вигідно. Так ми розплатилися з боргами і вирішили вкласти решту у нерухомість. Мама купила невелику однокімнатну квартиру-студію, але ще на етапі бетону. 

Потім ми зробили невеликий ремонт та здавали її в оренду. Ці гроші нас дуже рятували. Ми могли поїхати на море, купити собі гарні речі чи нові меблі. 

Рік тому я познайомилася з Олексієм. Ми працювали разом і між нами одразу спалахнула іскра. То він підвезе мене після роботи додому, на вихідні запросить у кафе, подарує квіти чи дорогий телефон. Через місяць стосунків ми вже почали жити разом в Олексія на квартирі. Він тоді її орендував. 

Я хотіла сказати коханому про те, що маю окрему квартиру. Але мама просила поки цей секрет не розповідати. Мовляв, спершу треба до весілля дожити, а вже потім всі карти на стіл викладати. Тоді я її послухала. І чесно, дуже про це частково шкодую.

У травні ми розписалися. Тим паче, мені 30, йому 32. Вже дорослі люди, самостійні, хотіли створити родину. І от якраз після розписки я вирішила нарешті зізнатися про квартиру. Думала, що Олексій якось радісно та позитивно на це відреагує.

– Що? То ти мені стільки часу брехала про квартиру? Тобі навіть зараз не соромно мені в очі дивитися? – кричав на весь будинок чоловік. 

Того вечора ми сильно посварилися. Олексій навіть зняв обручку, зібрав всі речі та поїхав до батьків. Свекруха ще потім цілу годину мені нотації читала, як я погана та корислива людина. 

Пошепки

Моя мама почувалася винною перед Олексієм. Вона до нього телефонувала, просила вибачення. Але тоді чоловік поставив нам ультиматум – або ми продаємо квартиру мою та купуємо будинок, або ж просто розлучаємося. 

Олексій давно мріяв жити десь за містом. Однак, фінансово не міг дозволити таку розкіш. А тепер щоразу тероризує та погрожує “не продаєш квартиру – я пишу заяву на розлучення”. 

Мама категорично проти такого рішення. Каже, що я слабкодуха та буду йти на повідці в Олексія:

– Та в тебе тих чоловіків ще море буде. От якби він тебе любив – то точно б не ставив ультиматуми та не погрожував! 

А я не знаю, що мені робити далі. Тому вирішила написати сюди. От як мені бути? З одного боку, я дуже сильно кохаю Олексія та хочу бути з ним. 

Але не можу просто так продати квартиру. Мама ще й нагнітає та каже, що потім Олексій захоче розлучитися і вже половину майна ми будемо ділити. 

– Дивися, аби ти з одним голим місцем не залишилася! Аби потім навіть до мене не сміла приходити і жалітися, – дорікала мама. 

Як мені бути? Можливо, у когось траплялася схожа ситуація? 

Що б Ви зробили в такому випадку? Кого варто послухатися? 

Ця розповідь заснована на правдивій історії, якою поділився наш читач. Будь-яка схожість з реальними назвами чи місцями є випадковістю. Усі фото в статті є ілюстративними.

Напишіть нам в коментарях у Facebook!