Моя сваха – та ще язиката Хвеська. От би взяти клей та заклеїти ту паскудну ротяку.
Я декілька років жила та працювала в Іспанії, місто Альмерія. Тут постійно великий потік туристів та багато робити у готелях, бо місто знаходить на березі моря Альборан.
Поїхала я сюди не щастя шукати. Адже 4 роки тому розлучилися зі своїм колишнім чоловіком. Він завів собі молоду коханку та просто випер мене з квартири. І навіть після суду я не отримала ні квадратного метрика, бо житло було куплене до шлюбу. Добре, що моя донька Мирослава вже мала власне житло з чоловіком та пустили мене до себе.
Однак, я розуміла, що трохи заважаю молодятам. Українська зарплата няньки у садку мене дуже не прогодує, навіть на оренду не вистачить. Тому я вирішила податися в Іспанію. Зароблю там собі гроші на квартиру та спокійну старість.
Звісно, про доньку я не забувала. Надсилала їй та онукам якісь продукти, солодощі, одяг. На свята та дні народження привозила великі пакунки з подарунками. Магнітики на холодильнику вже не було куди ставити, шафа малюків тріщала від красивих штанців чи сукеночок.
За 4 роки я нарешті назбирала всю необхідну суму. Приїхала місяць тому, зустрілася з рієлтором, глянула на квартири. Я не хотіла купувати якийсь розкішний маєток. Мене цілком влаштовувала квартира-студія. Навіщо мені одній велика квадратура? Район тихий, за вокзалом. Зробила мінімальний ремонт, купила ліжко та шафу. Ну от коли мене не стане, то ця квартира старшому онукові перейде.
Минулої суботи донька запросила мене у гості. Тоді були іменини в молодшої онучки Софійки. Взяла 100 євро, купила їй гарну лялечку Барбі з візком. До нас також потім прийшла сваха, Василина Миколаївна. Вона аж скривилася, коли побачила мої подарунки.
– А що, бабуся стільки років працювала в Іспанії, а тобі тільки лялю купила? – єхидно посміхається до внучки, що аж Миросі стало ніяково.
– А вам яке діло до заробітків? Що, також придивляєтеся до роботи?
– Та ні. Мене би совість мучила таке дарувати дітям та внукам. Ви 4 роки працювали, казали, як там важко. Але я знаю, що деякі жінки за рік годні заробити на квартиру для дітей.
Сваху, бачте, обурило, що я собі житло купила, а про дітей не подумала!
– Ну то я не знаю, як можна бути такою егоїсткою. Мені би соромно було дивитися навіть в очі дітям. Їм вчотирьох тісно у цій квартирі.
До вашого відома, сваха має великий двоповерховий будинок у Гамаліївці. І коли Мирослава з нареченим ще мешкала на орендованій квартиру, то сваха ні слова не обмовилася, що молодята можуть жити у неї. А тепер мене винною хоче виставити!
– Знаєте, у доньки є чоловік, який повинен дбати про добробут родини. І цей чоловік – ваш син. Їм вже по 30 років, хай самі проблеми вирішують.
Я не вважаю, що якось обділила дітей увагою та грішми. Адже постійно висилала їм гостинці, давала по 100 чи більше євро на витрати. Мирося мені за ці 4 роки ні разу не дорікнула, що то мало.
Сваха на мене дуже образилася та поїхала геть, навіть не дочекалася тортика святкового.
Тепер всім родичам зі своєї сторони розказала, яка я погана жінка! Бо, бачте, на старості років собі купила житло, а не дітям.
Бачите, які люди бувають? От здається. що доросла жінка, має бути якийсь розум в тій сивій голові. Але ні. Хотіла собі добре зробити – а для інших стала поганою жінкою. Але Мирослава обіцяла поговорити зі свахою, аби та дурниць не патякала.
Ця розповідь заснована на правдивій історії, якою поділився з нами читач сторінки “Пошепки”. Будь-яка схожість з реальними назвами чи місцями є випадковістю. Усі фото в статті є ілюстративними. Напишіть свою історію і команда наших редакторів поділиться нею з іншими читачами. Надсилайте на пошту [email protected]
Напишіть нам в коментарях у Facebook!