У мене була своя квартира у столиці. Її подарували батьки ще задовго до мого одруження. Вони купили квартиру й моєму брату Максиму у Львові, бо він там навчався. Я навчався на факультеті “Міжнародних відносин”, а Максим обрав факультет іноземних мов. Мої батьки були багатими людьми і могли забезпечити нам з братом достойні умови життя. У тата була своя приватна клініка, а у мами був власний квітковий магазин.
Звісно, я хотів знайти собі дружину за статусом. Тому коли познайомився з Ларисою, нас поєднали не лише спільні інтереси. У Лариси була своя квартира у Києві, куди ми згодом переїхали. А моє житло вирішили здавати. Стосунки з родичами були добрі до одного прикрого випадку, який стався нещодавно.
У серпні мій брат зібрався відвідати столицю:
– Затримаюсь десь на тиждень, зводжу дітей на атракціони, погуляємо.
Мама одразу передзвонила мені і наголосила на тому, що брат хотів би оселитися у моїй квартирі на певний час. Коли я пояснив, що там зараз орендарі, вона лише сказала:
– Синку, це дуже не гарно відмовляти брату. Впевнена, ти щось вигадаєш.
Але я пояснив, що з орендарями нема що вигадувати: вони оплатили на пів року вперед і я не виставлю їх на вулицю тільки тому, що до мене брат приїжджає. Схоже, мене не почули.
Брат з сім’єю вибрався в столицю на кілька днів швидше, пояснив, що хоче гарно провести час і натякнув на зустрічі. Я неохоче згодився, але тільки згодом зрозумів, що вони запланували собі маленьку гастрономічну екскурсію моїм коштом. А виглядало це так. Брат запропонував пообідати, а коли нам принесли рахунок, лише заявив:
– Я ж у тебе в гостях.
Я проковтнув образу, але це був тільки початок. Ми пішли в парк атракціонів і, поки його діти розважались, ми палко обговорювали проблему з ночівлею:
– То я маю жити в готелі, при тому, що у мого брата є житло у столиці?! Ти маєш наказати орендарям покинути квартиру, щоб звільнити її для мене!
– Я не можу, вони оплатили за пів року.
– То ти, заради орендної плати, готовий кинути брата? Не думав, що ти такий скнара, що пожалієш для мене своєї площі!
Мама знову телефонувала і просила мене зглянутись над братом і його дітьми:
– Вони ж відпочивати сюди приїхали, то хай живуть в готелі! – коротко відрубав я.
Так я посварився з рідними і втратив довіру у брата.
– Ти завжди думаєш лише про вигоду! – сказала мені мама. – Не забувай, що це я купила тобі квартиру!
Тепер я розумію, що в моїй сім’ї поняття щедрості дуже відносне. Я мав віддати усе брату, влаштувати йому незабутній відпочинок, забувши про кошти. Але хто потурбується про мої потреби?
Чи правильно вчинив чоловік? Як би ви вчинили на його місці?