Ми з чоловіком досить довго збирали на нову машину. Відкладали майже рік, постійно економили. Довелося навіть забути про ремонт у ванній кімнаті, хоча кран протікає та пральна машинка ледь-ледь працює.На щастя, моя мама допомогла нам фінансово, вислала 1500 євро з Італії. Ми купили великий сімейний джип. Адже у нас дорослі сини, донечка,якау садочок ходить та ще вівчарка. І ви розумієте, як нам було важко одночаснj відкладати кошти та ще й забезпечувати дітей.
Хоча ми ще просили допомоги у свекрів. Однак, нам відмовили. Чесно, я вже давним-давном розуміла, що буду тою поганою невісткою в родині. Адже що Ольга Василівна, що Орест Михайлович дуже любили молодшого сина, Олексія.
Вам сподобалася історія? Читайте більше у нашому телеграм-каналі: https://t.me/+Wi4_EbzXw7Q5M2Zi
Вони йому квартиру купили, і самі роками виплачували за житло іпотеку. Потім весілля оплатили та весь час допомагали Люді няньчити дітей. Однак, в Олексія та свекрів нема машини. Тому вони постійно просили нас.
От складалося враження, що всі сприймають нас як безкоштовне таксі.То свекрусі треба з самого ранечку в суботу поїхати на базар. Ми навіть не встигали зуби почистити чи кави випити, бо це просто термінове завдання. Чи Ореста Михайловича ввечері забрати з риболовлі чи бані. Та ще й всю його компанію також. А вони добряче могли налигатися та в машині співали пісеньки. Потім ще годину могли відмивати салон від бруду.
Звісно, ніхто нам за паливо не давав грошей. Знаєте, таке враження, наче мозна просто напрудити в той бак і машина поїде. Ціни на заправках зараз великі, самі розумієте. І от мало нам свекрухи та свекра, ще й Олексій вирішив скористатися нашою машиною. То його треба до якогось товариша завести та почекати, щось забрати та передати. Наче мій Роман длянього був хлопчиком на побігеньках. Правда, тут вже за кермом.
Цього тижня ми поїхали в магазин, аби купити продукти до свят, аджескоро Різдво. І до нас зателефонував Олексій, попросивйого та жінку забрати з кафе, вкогось були надні народженніну ми погодлися. Олексій так нормально випив:
– О, аце мій особистий водій, – починає показово жартувати при своїх друзях. Певно, так хотів здаватися важливою персоною
– Олексіє, давай, залізай. Скоро комендантська година, я не хочу запізнюватися та мати неприємності.
– А чого це твоя жінка на передньому сидінні? Там їй не місце.
– Місце хіба корова має у стайні. Ти або сідаєш, або замовляєш таксі.
Всю дорогу додому Олексійта його жінка жалілися. То не зручно сидіти, то їх сильно трясе, то всалоні якось неприємно тхне:
– Знаєш, братику, ти таке дешеве корито взяв. На кращу грошей зажав чи що?
– Ну все, цебула остання капля. Ану виходи з машини!
Мій чоловік зупинився біля біля сусіднього будинку Олексія та висадив нахабних пасажрів. І вже наступного ранку до нас зателефонувала свекруха з криками:
– Як ви могли, залишили Олексія та Людочку на морозі вночі!Кинули, як тих нещасних кошеняток
– Мамо, я їх висадив біля будинку. Що ти хочеш?
– Нащо брешеш? Мені Олексій сказав, як вони ще 20 хвилин йшли пішки на морозі до квартири.
– А що він за дурниці почав молоти?
– Тобі що, якась машина дорожча за брата? От поки в нього пробачення не попросиш – то у гості на Різво не приходи, я все сказала.
Але ми не будемо просити пробачення. Навіщо? Так треба, як собаці 5 нога, чесно. Тим паче, моя мама скоро приїде на свята та кликала нас у село. Ми бдемо раом святкувати Різдво з родичами, які наслюблять і цінують просто так.
А на свекруху та її погрози я клала з великої гори. Дістало вже таке ставлення!
Підпишіться на автора у нашому телеграм-каналі, де знайдете нові життєві історії: https://t.me/+xOpeSMR55r5hZTIy
Напишіть нам в коментарях у Facebook!