Той вечір змінив усе: Повернувся додому до Ольги, а вона там не сама…

Минулих вихідних я проводив час з дітьми. У мене їх двоє — Олександр, якому скоро 7 та Валерія, їй 4 роки. Вони дуже люблять дивитися зі мною мультфільми, бавитися в хованки, а ще малювати. Після розваг з татом, мама нас дуже смачно годує, однак потім настає час прощання. Ми з дружиною рік тому розлучилися, тому ми не живемо разом. Свою квартиру я залишив дітям, а сам живу зі своєю коханою Олею. Проте щосуботи я приділяю час дітям. З Марією розлучились через постійні конфлікти та сварки, а в один момент вона мене зовсім перестала розуміти. Бо, як на мене, жінка повинна за собою доглядати, щоб чоловіку не було соромно з нею кудись піти, а Оля раптово перетворилась на домогосподарку. Одяг купувала на секондхенді навіть мені, а я такого не люблю. 

Якщо вас зацікавила ця історія, тоді шукайте більше за посиланням https://t.me/+Wi4_EbzXw7Q5M2Zi

От зустрів я Олю — вона справжня красуня, модниця, ще й мене одягла як належить. Тому я й закохався та розлучився з Марією. Однак Оля має один недолік — вона не вміє й не любить готувати. Мені доводиться завжди купувати готову їжу або замовляти додому. Інколи так хочеться домашнього супчику, який готувала колись Марія, але посмакувати це я можу тільки в суботу.

Якщо чесно завжди так цікаво, що цього разу на вихідні приготує Марія й чекаю цього з нетерпінням. Проте повернувшись до коханої, я розумію, що лише тут мене по-справжньому розуміють та люблять. 

Та нещодавно трапилось те, чого я зовсім не очікував… В черговий раз, коли я повертався від Олександра та Валерії, на мене чекала вдома Ольга, проте не сама…

Увійшовши до квартири, я почув голоси з кухні, й зрозумів, що вдома гості.

– О, це ти прийшов коханий? — сказала Ольга, коли побачила мене.

– Так, це я — відповів я.

– Дівчатка, познайомтеся це мій коханий Андрій — далі мовила вона.

У квартирі було ще троє її подруг. Вони сиділи на кухні, випивали вино, їли піцу з доставки, та як виявилось, обговорювали мене. Я привітався й пішов, щоб не заважати жіночим посиденькам, однак затримався за дверима й таке почув, що мало не впав…

Пошепки

– І навіщо ти тримаєш цього старого й зовсім не симпатичного Андрія тут? І те, що ти йому одяг нормальний купила щось зовсім нічого не змінило — говорила одна із подруг.

– Дівчата, ну перестаньте! Ви ж і так знаєте, яка в мене ситуація… Поки Максим не зробить мені пропозицію, я змушена терпіти Андрія — відповіла Оля.

– І правильно! Тут немає чого думати, адже Микола молодий та перспективний бізнесмен, а Андрій пахає на двох роботах, а толку з нього нуль. То все через його колишню з дітьми. — підтакувала інша.

Я був ошелешений, почувши це… Адже вірив, що вона справді мене полюбила, що я їй потрібен, а виявилось, що все це брехня! Розлючений та розгублений зібрав свої речі та вийшов з квартири. Не знав куди мені йти та що робити, але розумів, що піду туди, де мене дійсно люблять. Тому написав повідомлення Ользі, що більше не прийду, а сам переночував на роботі. Вранці купив смаколики дітям, а Марії квіти й зібрався просити вибачення. 

Я остаточно вирішив, що нам варто розпочати все спочатку та знову зійтися. Тому що немає таких як вона добрих, хазяйновитих, щирих… Однак далі трапилось мені ще більше розчарування, якого я зовсім не чекав! Двері моєї квартири відчинив якийсь мужик.

– Добрий день, а ти, що тут робиш? Сьогодні здається не субота — сказав він мені.

– Я прийшов до Марії, а ти хто такий — запитав я.

– Я її чоловік — відповів той.

У мене далі забракувало слів, аби відповісти щось, тому я залишив квіти в коридорі та пішов. Дорогою багато думав й гірко плакав, бо тепер я втратив усе. Зараз я відчуваю себе дуже самотньо та не знаю, що далі маю робити…

Підписатися на автора цієї історії можна за посиланням https://t.me/+xOpeSMR55r5hZTIy

Напишіть нам в коментарях у Facebook!

Soffi
Adblock
detector