Три правила, слідуючи яким ти станеш вільним від пліткарів і заздрісних людей

Ця притча вчить нас не обтяжувати свою душу гріхами та провинами, які нав’язують нам інші. 

Жінка йшла пустелею вже не один день. Вона була дуже втомленою, адже вода та харчі вже закінчилися. На шляху трапився їй літній мандрівник та й питає:

– Куди прямуєш, доню?

 – Подалі від дому, – засмучено відповіла жінка.

Чоловіку стало жаль жінку, тому він запропонував їй джерельної води.

– Дуже вам дякую, що врятували мене від спраги! – Зазвичай люди женуть мене, вважаючи пропащою…

– А що ж ти зробила?

– Я без тями закохалася в одруженого чоловіка, а той дізнався про це й вирішив скористатися ситуацією. Я, звичайно, відмовила йому, що зачепило його самооцінку. Чоловік обмовив мене та розповів усім, що в нас була спільна ніч. Я не змогла терпіти глузувань і знущання та втекла з села.

– Навіщо ти втекла? Ти ж нічого не зробила поганого!

– Так, але всі відвернулися від мене. 

– Не треба було тікати, дитино! Ти не повинна страждати та відчувати провину за те, чого не скоїла. Слухай ці три правила! 

Перше правило: спілкуйся тільки з хорошими людьми. Злі люди не будуть поводити себе з тобою краще, і ти їх ніколи не зможеш змінити.

– Але звідки я можу знати хто з них добрий, а хто злий?

– Посміхайся людям. І якщо вони не зроблять це у відповідь, значить не треба витрачати на них час. 

Друге правило: завжди допомагай тим, хто потребує допомоги. Ніхто не знає, що чекає нас в майбутньому. Всіх може спіткати зла доля. Але добрі люди не засуджують та не топчуть тих, хто оступився, а допомагають їм. 

– Це дійсно правда, – тихо сказала жінка. 

Третє правило: не слухай пересудів. Завжди тримай голову високо і слухай лише своє серце та розум, а не те, що говорять люди.

Повертайся додому, але пам’ятай про ці правила. Хоча це зробити дівчині було вкрай важко, вона все-таки вирішила повернутися.

Дівчина посміхалася людям, а ті відповідали їй взаємністю. Деякі навіть пропонували допомогу, адже вигляд жінки був не найкращий. Наступного дня в дорозі вона побачила знесиленого юнака, якого нагодувала тим хлібом, що мала, та віддала йому останні запаси води.

Думка про те, що вона може спасти комусь життя, додала впевненості жінці, тому вона увійшла в село з високо піднятою головою. І ті, хто раніше обмовляв її, не міг зрозуміти що ж трапилося і чому вона тепер не боїться. Більше ніхто їй і слова кривого не сказав. 

Ця притча вчить нас тому, що потрібно оточувати себе лише добрими людьми. Злі особи будуть приносити в ваше життя безлад та негатив. Будьте добрими та навчіться виявляти хороших людей.

Ви згідні з цією думкою?

Напишіть нам в коментарях у Facebook!