Зараз мені 23 роки. Приблизно три роки тому я зустрів своє перше справжнє кохання. Ми познайомилися на вечірці у спільних друзів. Це була дуже красива дівчина з мого міста. Я не розумів, чому ми ніколи не перетиналися досі. Але, зрештою, уже тоді я зрозумів, що з нею стану найщасливішою людиною у світі. Не зупиняло мене й те, що вона вже була одружена та ще й старша від мене на 3 роки. Я був наполегливим. Тому вже через місяць після знайомства ми почали зустрічатися.
Майже одразу з’їхалися і почали жити разом. Я закінчував ВНЗ і паралельно працював, тож забезпечити себе міг. Вона теж працювала, тільки офіціанткою у місцевому кафе. Жили ми непогано. Але тривало так менш як рік. Далі вона почала мені набридати. Потім я почав задивлятися на інших дівчат. Не хотів мучити дівчинку, тому запропонував розійтися. Вона поплакала і пішла. А потім подзвонила і ми повернули все назад. Я зрозумів, що вона сильно мене кохала.
Згодом я взявся за власну справу. Відкрив власний магазин. Дівчина покинула роботу офіціанткою і почала працювати на мене. У неї непогано виходило, то того ж вона багато допомагала мені з документами. Але це не змінило мого ставлення до неї. Вона мені байдужа. А ще я дуже часто не ціную її старань і поводжуся, як свиня. А вона ні слова мені не каже, мовчки робить все замість мене. Вона в мене ідеальна жінка. Тільки я її про це не прошу, вона сама робить це для мене.
Потім мені довелося продати магазин. За це ми отримали непогані гроші. Купили все необхідне в дім, з’їздили до Франції, до Англії, на Гоа, пів Азії об’їхали. Це допомогло моїй дівчині вивчили англійську. Чому кажу про це? Бо думаю, що ця дівчина не дотягує до мого рівня. Відчуваю її дурною дитиною поряд зі мною. Та й довкола мене стільки дівчат. Не можу припинити задивлятися на них. А до своєї колись коханої дівчини не відчуваю майже нічого. Я б хотів виїхати з України і залишитися жити за кордоном. Але не впевнений, що зроблю це саме з цією жінкою.
Я бачу, що вона повністю залежить від мене. Так, її кохання здається справді щирим та безмежним, але я не можу відповісти їй взаємністю. Частково мені її жаль. Вона з бідної родини, у неї ніякої роботи, грошей. Не хочеться, щоб вона сіла мені на шию і звісила ноги. Здається, я помилився, відновивши ці взаємини. Як тепер припинити все? Як краще покинути цю дівчину?
Що порадите хлопцеві?
Чи варто йому втілювати задумане?
Напишіть нам в коментарях у Facebook!