Моя зовиця Наталка геть несповна розуму! Чесно, була б моя воля – я б її віддала кудись у лікарню, аби їй мізки вправили.
Вона на 5 місяці вагітності наковталася пігулок, її ледь лікарі врятували. І, Слава Богу, з дитинкою все гаразд.
А знаєте, через що вона це зробила? Через нашу квартиру! У Наталки геть дах поїхав, чесно!
От мені про це дуже соромно писати, але я вже не знаю, що далі робити. Боюся, аби на душі гріха не було.
Отож, Наталці зараз тільки 20. Вийшла заміж за свого Павлика “по зальоту”. Чи то її одногрупник, чи знайомий – досі не знаю. Та і вона з ним зустрічалася тільки 3 місяці, а потім сюрприз, новина про вагітність. Свекруха сидить і тішиться, бо онуків буде бавити. А те, що її донька без освіти залишається, зять (з якого нема що взять) та відсутність житла її не хвилює.
Мені 25, чоловікові Ігореві 27. Ми поки не поспішаємо з малюком, бо треба на ногах твердо стояти. Тільки нещодавно виплатили кредит за нашу квартиру, бо до того жили на орендованій. А самі розумієте, що через війну виріс долар, відповідно, сума ого-го як збільшилася.
Плюс, ще маємо віддати борги деяким друзям, бо зичили гроші на ремонт. Ще до кінця року точно треба економити. Ми вже забули про якісь розваги, поїздки у гори чи навіть новий ноутбук.
От тиждень тому до мене без попередження припхалася пані Галина та Наталка:
– Слухай, Віро, у нас до тебе серйозна розмова.
– Ну, кажіть, я вас слухаю.
– Дивися, наша Натуся скоро народить. І молодятам треба вже жити окремо.
– То ви натякаєте, аби ми віддали нашу квартиру їм?
– Так. Ну я вам потім допоможу ще одне житло купити. Але сама бачиш, яка ситуація. Треба готуватися до поповнення у родині.
– Ні.
Свекруха аж скривилася, коли почула мою відповідь:
– Що?
– Я можу повторити чітко – ні. Ми роками збирали на квартиру, зараз ще маємо борги віддавати. Краще б ви навчили Наталку засобами контрацепції користуватися.
Мене обізвали дуже поганими словами. У м’якій формі це означало “хамка”, “егоїстка”, “скнара”. Чоловікові я не хотіла нічого казати про цю сварку, аби він ще настрій не псував.
Однак, на цьому наші проблеми не закінчилися. Через 2 дні вночі до нас телефонує свекруха:
– Наталочка в лікарні.
– Як? Що трапилося?
– Вона таблеток наковталася.
Як ви вилося, у Наталі дуже хвора фантазія. Вона купила якісь пігулки (на щастя, не шкідливі), виїла цілу пачку, втратила свідомість. А все через нашу квартиру. Господи, от просто людина несповна розуму, чесно!
– То все через вашу скупість я ледь донечку та внука не втратила! – плакала у лікарні свекруха.
На щастя, з Наталкою та малюком все добре, ніяких ускладнень не було. Її прокапали, дали вітаміни та відпустили додому.
Після того випадку свекруха щодня нас тероризує дзвінками про квартиру. Мовляв, ми винні і тепер маємо все віддати.
Ігор не може визначитися. Я бачу, що коханому дуже важко. І шкода, що я нічим не можу зарадити. Адже не знати, який ще трюк виконає Наталка заради нашої квартири.
Будь ласка, скажіть, що нам робити у такій ситуації?
Ця розповідь заснована на правдивій історії, якою поділився наш читач. Будь-яка схожість з реальними назвами чи місцями є випадковістю. Усі фото в статті є ілюстративними.
Напишіть нам в коментарях у Facebook!