Марія – молода красива дівчина, їй всього лиш двадцять вісім років, кар’єра складалася у неї добре, мала хорошу посаду в престижній фірмі, за ці роки вже придбала собі житло й автомобіль. Однак вона так і не одружилася до цього часу, дітей також не мала. На фірмі всі любили свою молоду начальницю й звикли до її принципів, адже молода жінка хотіла в чоловіки ровесника, який ще не був би одруженим чи розведеним. Всі розуміли, що скоріш за все Марію чекає самотня старість. Однак життя буває надто непередбачуване.
Згодом заступником Маші став новий співробітник Ігор – молодий красень, ще й доволі розумний. Він одразу сподобався жіночому колективу, Марія також звернула на нього увагу.
– Головне, щоб не був одружений!
Так говорила собі подумки Марія, думала все ближче познайомитися з Ігорем, однак було дуже багато роботи й ніяк не могла виділити часу для того, щоб подивитися особисту справу нового працівника. Вже з першого дня Ігор почав демонструвати свою симпатію Марії, чоловік вирішив даремно часу не втрачати. Вже після першого тижня на роботі, він запросив начальницю Марію Олександрівну на побачення в ресторан.
За цей тиждень Ігор вже дізнався потрібну йому інформацію про Марію від колег: якій їжі та напоям віддає перевагу, а ще, що вона не розглядає чоловічі кандидатури з сумним досвідом в сімейному житті. Ігор дійсно був одруженим до цього, однак пару років тому його дружини не стало, правда, він вирішив не розповідати це Марії. Сама ж жінка без тями поринула в почуття, закохалася в Ігоря й розуміла, що ось він – її ідеальний обранець.
Пройшло ще шість місяців, як Ігор зробив їй пропозицію, і пара вирішила подати заяву до РАЦСу. Саме перед цією подією Ігор загубив барсетку з документами, потрібно було терміново відновлювати паспорт. Чоловік радів цьому, адже так його наречена не побачить штамп про шлюб і запис про те, що у нього ще є дитина.
В ЦНАПі Ігорю видали “чистий” паспорт і вони відсвяткували гарне пишне весілля. Медовий місяць влаштували собі на екзотичних островах і ось згодом повернулися на роботу.
Згодом в кабінеті Марії Олександрівни пролунав дивний дзвінок. В цей час Ігор відлучився з виробничих питань.
– Вітаємо! Ігор Валерійович тут працює?
– Так, однак він зараз не на місці.
– У нас біда, з його матір’ю стався нещасний випадок, неповнолітня донька Ігоря залишилася самотня без піклування дорослих. Передайте, будь ласка, Ігорю Валерійовичу, що йому потрібно повернутися додому й забрати дитину.
– Не може такого бути, ви помилилися. Мій чоловік не має дітей!
Однак на іншому кінці проводу вже поклали слухавку. Тоді Марія не могла дочекатися повернення свого чоловіка, щоб прояснити ситуацію. 
– Ігорю, чому ти мені нічого не розповів? Для чого обманював? Ти був одружений і у тебе є дочка!
– Маріє, я одразу покохав тебе і боявся втратити. Дружини не стало, коли Анна була ще зовсім крихіткою. Разом з мамою я виховував її, а згодом мене перевели сюди працювати, матір же залишилася з донькою. Я хотів її забрати, однак зустрів тебе… Боявся, що ти не приймеш її.
Марія була шокована, їй стало дуже шкода свого чоловіка і його крихітну доньку… Вона зрозуміла, що надто жорстоко поводилася з Ігорем. А потім ще й згадала про свекруху, адже з нею щось трапилося. Молоді люди одразу поїхали в сусіднє місто, виявилося, що бабуся невдало впала й зламала ногу. Подружжя забрало п’ятирічну Анну до себе, а свекруху Марії помістили в стаціонар.
З того часу Анна проживала з батьком… і мамою. Згодом Марія з Ігорем придбали заміський будинок, зараз роблять там ремонт і чекають на переїзд, хочуть забрати туди ще матір чоловіка. А ще в молодої сім’ї скоро буде поповнення – Маша при надії.
– Ой, що ж ми сидимо! Там з твоєю мамою щось трапилося, треба терміново їхати за дівчинкою і дізнатися все…
Вам сподобалася історія?
Напишіть нам в коментарях у Facebook!