Ніколи нічого не пишу у соц.мережах, але ось цей молодий юнак мене сьогодні надихнув написати.
Я їхала з дитиною у маршрутці Катерино-Платонівка – Одеса, вільних місць як завжди не було, білетів також…але я не із тих мам які залітають у маршрутку і з порогу починають кричати
– Я З ДИТИНОЮ ШВИДКО ВСІ ВСТАЛИ!!
Мені таке незручно, тому ми зайшли з сином і стояли у проході.
Цей юнак видно, що був стомлений і йому, мабуть, хотілось сидіти, але він так скромно, без всякого пафосу сказав:
– Ідіть присядьте з дитиною, вам біля вікна буде зручніше…
Син сказав дякую, поряд було зайняте місце, але його звільнили через дві зупинки і він сів, не далеко від нас.
Зайшла ще одна дівчина.
Він не зробив виду, що він спить, не скривив не вдоволене обличчя, просто скромно сказав:
– Ідіть присядьте…Мені було так на душі приємно…
Велика шана цьому гарному хлопцю і вдячність батькам які виховали таку гарну людину.
Вибач, що скину твоє фото, але Героїв і гарних людей мають знати в обличчя!!!Велика тобі подяка!
Автор: Вікторія Журавель.
Ця розповідь заснована на правдивій історії, якою поділився наш читач. Будь-яка схожість з реальними назвами чи місцями є випадковістю. Усі фото в статті є ілюстративними.
Напишіть нам в коментарях у Facebook!