Ще кілька років тому подруги мені розповідали, що я дуже жорстока мама. Мовляв, усю себе дітям не віддаю, ще й від них щось вимагаю. А тепер усі як одна розказують, що в них діти “якісь не такі” виросли. А я, до речі, на своїх ні разу не жалілася.
А все тому, що я може і “жорстока” мама, але дітей своїх виховала правильно. Бо дотримувалась кількох правил.
1) Діти – не основа турбота в моєму житті
Так, поки вони малі, важко виділяти час на себе. Але будь-яка дитина росте, тому кожна мама просто зобов’язана фокусуватися саме на собі. Власний розвиток, зовнішній вигляд, психологічне здоров’я – усе це треба ставити на перше місце, як тільки дитина вже не потребує постійної уваги. Знаю я деяких мамочок, які до 40 років своїх синів та доньок опікували, бігали біля них, наче ті квочки. Думаєте, щось добре з того вийшло? Ні, звісно. Тільки постійні сварки та відсутність нормального особистого життя.
2) Переконувати в чомусь дітей – шкідливо і безглуздо
Згадайте самі: скільки різних настанов давали вам батьки? Вчитися треба тільки на лікаря або на юриста, бо це престижно. Чоловіка треба шукати тільки із “золотими руками”, бо решта – непутящі. Працювати треба там, де стабільно платять гроші, бо міняти роботу – страшний гріх. Як згадаю, скільки всього мама мені на вуха чіпляла, аж зле стає. І я ж її слухала! Тому багато чого в житті не спробувала, багато від чого відмовилась. Шукала та стабільність, те щастя… А де ж його знайти, як я тільки повчання й чула, а прикладу хорошу від батьків не бачила? Не на словах треба дитину ростити, далеко не на них…
3) Гроші – показник любові
Важко й порахувати, скільки разів мені казали, що гарним одягом та новими іграшками я “зіпсую” свою дитину. Мовляв, зараз звикне до хорошого життя, працю чужу цінувати не буде. Але ж я теж не вчора народилася: мій син завжди знав, що аби витрачати гроші, їх треба заробити. А це не завжди легко. Знаю ще людей, які дійсно дають своєму чаду абсолютно все й одразу. Скажу відверто: таку політику я не підтримую. Треба завжди шукати золоту середину.
4) Щоб поставити дитину на ноги – зніміть її для початку зі своєї шиї
По-моєму, це якась єврейська приказка, чи щось таке. Але яка ж вона насправді влучна! Не треба думати, що дитина скаже вам дякую за надмірну увагу та опіку. Їх це дратує, їм хочеться свободи. Коли ж ви завжди поруч, вони намагаються вас позбутися. І щоразу вимагають все більше і більше… Так і всядуться на шию, звісивши ноги.
От і все! Виховувати дітей – простіше, ніж може здаватися на перший погляд. Користуйтесь!
А які правила виховання є у вас?
Напишіть нам в коментарях у Facebook!