Останнім часом мій коханий почав ставитися до мене не так, як це було на початку наших відносин. Тепер у його голосі з’явилися докори. Та й взагалі чоловік дуже багато від мене вимагає, тиснучи на жалість та опускаючи мою самооцінку.
А найбільшим його порадником зараз є моя вага. Він постійно повторює мені, що я повинна їсти менше, займатися спортом і до певного терміну повернути форми, у яких була кілька років тому. Річ у тім, що минулоріч у моїй сім’ї трапився нещасний випадок і я втратила батьків, з якими була дуже близькою. Це був сильний удар. Через це, щоб закрити емоційну яму, я почала багато їсти. Відповідно, вага почала збільшуватися.
Ні, я не стала безрозмірною тіткою. Я й досі молода жінка, яка важить 70 кілограмів при зрості 167. Так, це не ідеал, але й ожирінням тут навіть не пахне. Є над чим працювати, але це не так легко, як здається.
І ось підганяти мене взявся чоловік. Він постійно запитує, у чому справа. Чому я не візьму себе в руки і не схудну нарешті. Думаю, люди, які проходили через таке, мене зрозуміють. Це зовсім не просто. Таке не вдається за місяць чи за тиждень. Це важка праця над собою, входити у яку варто поступово.
Втім, замість підтримки я чую тільки образи та насмішки. Він не може зрозуміти, що мені зараз нелегко. Точніше, не хоче розуміти.
Та й відмовити собі у певній їжі важко. Я люблю посмакувати чимось новим та цікавим. Але не бачу в цьому нічого такого. Це точно не привід для образ.
Ще одна причина, чому я не беруся за свою фігуру – здоров’я. Через стрес у мене з ним страшенні проблеми. Через це припинити харчуватися, виснажити організм голодуванням – це мені точно відгукнеться ще.
Я намагаюся донести це до чоловіка, але він мене ніби не чує. Він просто хоче бачити біля себе худу жінку – і все.
І взагалі я вважаю, що дієти – це зло, а правильне харчування – гроші на вітер. Колись, у юності я вже пробувала подібне, тому розумію, що мене чекає зараз. Та ще й готувати доведеться на двох. Бо навряд коханий захоче зі мною жувати зелень. А це означає, що я вдвічі більше часу витрачатиму на кухню.
Ось така дивна проблема у мене виникла.
А вам я пишу, щоб поділитися ситуацією. А ще цікаво, чи всі чоловіки такі? Скільком жінкам ще доводиться вислуховувати подібне? І що ви робите у такому випадку? Чи піддаєтеся на маніпуляції?
Може, я справді помиляюся і мені варто-таки скинути кілька кіло? Прикро тільки, що чоловік мене не чує зовсім. Я заміжня вже 5 років. Стільки всього ми пройшли разом. І тут вага стає на перешкоді до взаєморозуміння. На мою ж думку, це ніяк не мало б впливати на подружнє життя чи наше ставлення одне до одного. Це та сама я, що в 70 кілограмів, що в 50. Хіба ж не так?
Що думаєте про ситуацію?
А вам доводилося переживати подібне?
Напишіть нам в коментарях у Facebook!