Цілий місяць пиляла дочку, що вона не може знайти час помити кота. В черговий раз прийшовши з роботи розумію, що її НЕ допросишся, йду відмивати нашого блохастика. Дочка, повернувшись з прогулянки і бачачи моє незадоволене обличчя, зачиняється у ванній. Через деякий час приходить до мене на кухню і несе в рушнику мокрого з виряченими очима Масіка. Я питаю:
– Ти що зробила?
– Кота помила.
– Я його вже мила.
У цей момент відчиняються двері і заходить моя сестра:
– Ви що зробили?
Ми в один голос:
– Кота помили.
– Я його вже мила.
Дочка задумливо:
– Ото ж бо я дивлюся чогось він такий тихенький, зазвичай виривається, дряпається, а він, напевно, мовчав і думав: «баби сьогодні з глузду з’їхали» …
Сподобалося?
Напишіть нам в коментарях у Facebook!
I