Їхнє кохання було надто сильним, аби тривати довго. Вони подумки мріяли про спільне майбутнє. Та не судилося. Одного дня вона прийшла і повідомила:
– Мама забирає мене до Італії. Мушу їхати!
Він благав залишитися, та вона не могла. А тоді прийшов проводжати й подарував сережки з перлами. Вона знала, він витратив усі свої гроші, а може й позичив ще. Та для неї це був найдорожчий подарунок. Вона вдягнула їх відразу і поїхала.
Якийсь час вони спілкувалися. А потім одного дня просто перестали.
Роки минали. Вона давно повернулася, вийшла заміж, народила. Згодом шлюб розпався, адже насправді кохання в ньому просто не було.
А тоді раптово важко захворіла її мама. Вона витратила всі гроші, продала те, що бодай щось вартувало. Та ліки виявились надто дорогі. І тоді вона дістала зі скриньки найдорожчу річ, яку лише мала – оті золоті сережки з перлами. Зі сльозами на очах віднесла їх в ломбард.
Та хай би як вона не намагалася допомогти мамі, врешті Господь її забрав. Почались довгі осінні вечори. Такої самотності вона ще не відчувала.
Але одного вечора у двері хтось постікав:
– Хто це?
– Я!
Вона відчинила й побачила його.
– Це твоє? – він простягнув в долоні сережки з перлами.
– Так, – її лице залили сльози.
Він міцно обійняв її. Розповів, що натрапив на прикрасу в ломбарді, яка належить його другу. Він відразу зрозумів, що якщо вона їх туди віднесла, значить сталося щось страшне.
Відтоді вони не розлучні. Щодня дякують долі, а сережки з перлами стали сімейною реліквією, символом того, що кохання завжди допоможе віднайти шлях один до одного.
А ви вірите в долю?
Напишіть нам в коментарях у Facebook!