Мене завжди будуть дивувати жінки, які живуть у так званому цивільному шлюбі. От чесно не розумію: як можна так сліпо вірити, що це – нормально? Це ж така неповага до себе!
От є в мене, наприклад, подруга. Живе вона зі своїм чи то хлопцем, чи то кавалером, чи то співмешканцем уже років з десять. І готує йому, і прибирає, і носки складає… Та ще й в ліжку викладається так, що всі сусіди жаліються. А от заміж її ніхто звати не збирається.
І почала я помічати, що подруга ця, яка ще зі шкільної парти про весілля й білу сукню мріяла, уже про це й не згадує. “Та, я так подумала, правду мій Ігор каже: то все дурниця, формальність. Головне, аби любов була, а не штамп у паспорті” – сказала вона мені недавно.
А я знала, що таке й буде. Воно завжди так: жінка викладається на повну, робить усе, аби догодити своєму коханому. Цей коханий до цього звикає і починає думати, що так буде до кінця життя. І все, на цьому кінець. Нащо йому звати жінку заміж, як вона і так біля нього крутиться, вертиться?
І поки ця нещасна сподівається, що її “чоловік” ось-ось прозріє, дістане з кишені обручку, стане на одне коліно і проголосить ті самі омріяні слова, цей самий чоловік живе собі і ні про що не хвилюється. Він знає: раптом що – він нікому нічого не зобов`язаний. Зібрав речі та й пішов.
Подобається історія? Читайте більше за посиланням: https://t.me/+On4TH8CvEjplMjA6
Бо штамп – це не тільки про підтвердження любові, а ще й про відповідальність. Чоловік, який бере собі жінку за дружину, розуміє, що тепер повинен жити за законами. Розлучаєшся – віддавай жінці частину майна, кидаєш дітей – плати їм аліменти, забезпечуй.
А поки цього штампа немає, стосунки всі тримаються на чесному слові. І 46% жінок це терплять! Та мені аж зле від такої статистики, чесно вам скажу!
Ну от чого ви чекаєте? На що сподіваєтесь? Думаєте, він просто боїться одружуватися, шлюб не для нього? Це все пусті балачки! Як тільки він знайде собі кращий варіант – побіжить тільки так шлюб реєструвати! Вибачте мені за таку важку правду, але якщо чоловік вас любить, то він зробить вам пропозицію. А як ні… Не думаю, що у нього до вас є якісь романтичні почуття.
Це все важко розуміти, я знаю. Не хочеться думати, що всі прожиті разом роки – час, який пішов коту під хвіст. Але зупинитися ніколи не пізно, не пізно почати спочатку.
Не треба вам такі стосунки, дівчата. Поважайте себе, заради всього святого! Якщо чоловік не готовий вести вас у ДРАЦС – не намагайтесь це заслужити. Бо кожна з нас варта справжньої любові…
Якщо вас зацікавила ця історія, читайте більше від автора: https://t.me/+ip4OLY7feqc1OTQy
Як ви ставитесь до цивільного шлюбу?
Напишіть нам в коментарях у Facebook!