Здається, що тільки повні неадеквати будуть підтримувати росіян у цій війні.
Моя однокласниця Галина вже 10 років працює у готелі в Греції. Там знайшла чоловіка (українець, до речі), купила собі квартиру. Словом, живе гарно.
З початку війни її готель дав прихисток та роботу багатьом біженцям. І ось, літо – сезон відпочинку та відпусток на морі. А росіяни, як ми знаємо, такі ласі до Греції. Вони думали, що їх там з хлібом та сіллю зустрінуть.
Отож, Галя мені як розповідала, то я аж плакала зі сміху. А вона ще потім мені фото надіслала на вайбер:
Приходять до готелю, хочуть заселитися. Галинка англійську добре знає. Ну але українську та російську також
– Сенк ю. Валодя, ну что ти еті сумкі таскаєш! Паставь на мєста. Ну думала, что в Масквє пробкі, но здєсь проста ужас!
От і Галя хутко зреагувала:
Я їм просто сказала, що у нас закінчилися вільні номери. Та баба почала волати, що яке я маю право їй відмовити. До нас вже підійшов директор готелю, почав розпитувати. Ну а я просто сказала “Рашинс турісто”. Він одразу все зрозумів та підтримав мене. Також сказав, що номерів нема і зараз викличе поліцію, якщо такі “гості” не покинуть приміщення, – пише мені у Вайбері.
І це не поодинокий випадок:
Мої сусіди мають невелику віллу на березі моря, здають в оренду на тиждень чи місяць. От у неї зарезервувала якась жінка з дуже дивним іменем. То сусідка мене покликала та питає “а що це за ім’я таке цікаве?”. Я дивлюся – а то туристка з росії, вона вирішила так у шпигуна пограти та підписалася іншим іменем. Я одразу сказала, що то жінка з росії і сусідка її заблокувала. А та росіянка така дурна, собі на фото в сайті поставила прапор своїх гімно-країни. Ну ти уявляєш, що за народ?
А ще їм не дуже раді на пляжах чи кафе. У Греції багато українців працює. Росіяни хитрі, але не завжди. От прийдуть в бар, замовлять англійською мовою алкоголь, а далі між собою спілкуються своєю поносною мовою. То всі офіціанти одразу підходять до них чи просять адміністратора вигнати. Тут їм точно не раді.
Мене тішить, що на світі є ще хороші люди, які розуміють, де зло, а де добро. І таким “гостям” вони дуже не раді. Хто ж буде приймати у готелі чи кафе таких людей, які підтримують війну? Я вірю, що скоро Бог все їм поверне у десятикратному розмірі!
Ця розповідь заснована на правдивій історії, якою поділився з нами читач сторінки “Пошепки”. Будь-яка схожість з реальними назвами чи місцями є випадковістю. Усі фото в статті є ілюстративними. Напишіть свою історію і команда наших редакторів поділиться нею з іншими читачами. Надсилайте на пошту [email protected]
А що б Ви зробили з такими “гостями”?
Напишіть нам в коментарях у Facebook!