Цьогоріч ми вирішили добре до зими підготуватися. Зібрались утеплити стіни та замінити вікна. Вже все придбали, робітників найняли. Та це не всім сподобалось. Такий скандал зчинила наша сусідка, ви не уявляєте. Досі від людей соромно. Вийшла надвір і почала біля під’їзду галасувати:
– Он, влаштувався по блату у військкомат, а фронту й не бачив. Лише грошей накрав, он ремонти робить! Це все за гроші ухилянтів, що ви думаєте!
– Валя, ну ви ж це не знаєте! Нащо плітки розпускаєте!
– Все я знаю і люди рано чи пізно дізнаються. Має твій Петро у в’язниці сидіти, а не ремонти робити.
Від сорому я мало крізь землю не провалилась. Невже маю кожному пояснювати, чому мій Петро не на фронті. Може ще медичну картку показувати. Він працював у військкоматі ще до війни. У 2014-му служив у Рівному, та через стан здоров’я його на фронт не відправили, має діабет. Утім прекрасно виконує свою роботу тут у військкоматі. Та бабі Валі це не дає спокою, її онук служить, от і заздрить.
А я вам скажу, не кожен ще зможе працювати у військкоматі, треба розум мати та терпіння чимале.
Вже давно сусідка нас брудом поливала. Хоча колись моя мама з нею дружила, допомагала їй, підтримувала у важку хвилину. Бабу Валю чоловік ще молодою покинув, не витримав її характер. Вона сама доньку виховувала. Але й та мріяла з дому втекти. Врешті так і зробила. Аж до Києва поїхала, там заміж вийшла. Вже син в неї дорослий, служить зараз. Але до баби взагалі ніхто не приїжджає. От і зла на весь світ.
Цього разу сусідка перетнула межу. Подзвонила у військкомат і почала розпитувати, звідки в нас гроші. Я не могла в це повірити. Зібралась і пішла до навіженої:
– Ну, що розібрались, звідки у нас гроші?
– Так мені правду й сказали! Там всі один одного прикривають! Та я ще на гарячу лінію дзвонитиму!
– Ми рік збирали й працюємо обидвоє, тож немає нічого дивного! Відчепіться, бо я поліцію викличу!
– Краще забирайтеся з нашого дому кудись в ліс! Там вам і місце!
Я вже не знаю, що робити. Баба Валя не дасть нам спокій. Діти вже бояться з квартири виходити. Але невже це правильно? Чому я маю переїжджати через якусь навіжену сусідки? І як зробити, щоб інші люди не слухали її побрехеньки?
Вибачте. Даних поки немає.