– Твої діти доглянуть мене, правда? Я їм майно залишу! – кажу сестрі. – То ти вирішила купити нашу любов? А чим ти раніше думала?

Є дві речі, з якими я не погоджуюсь. Що самотність — це щось погане. І що істинне щастя у великій та дружній родині, турботах за нею.

Я не згідна. Я прожила своє життя у своє задоволення і ні про що не шкодую. 

Я ні від кого не залежала і ніколи не слухала вимог до себе від інших. Мої інтереси були для мене на першому місці. 

Як тільки я вступила до університету — влаштувалась на роботу. Починала з пів ставки, була помічником у туристичній агенції, бо вчилась на туризмі. 

Через рік знайшла підробіток у модельній індустрії. Мене розгледів один з клієнтів, який тоді звернувся до нас по відпочинок на островах. 

Одним словом, тоді, будучи молодою я вже непогано заробляла. Може це сформувало в мені те бажання незалежності. 

Моє життя мене цілком влаштовувало, я заробляла на свої потреби й добре вчилася. Все мені давалося з першого разу. З новими знайомствами у мене зʼявлялися нові друзі. Такі ж безтурботні й успішні, як я.

З часом я вже могла дозволити собі орендувати квартиру і завела песика. Ми з моїм шпіцом подорожували не тільки по роботі, а й просто. Я побачила Європу, Азію, побачила як живуть люди. 

Я раділа, що обрала таку роботу, яка дозволяла мені таке життя. 

З популярністю моделі у моєму житті зʼявлялось багато залицяльників. Вони були успішними, багатими та готові були носити мене на руках. Але як тільки у мене завʼязувались романтичні стосунки я миттю втрачала інтерес.

Чоловіки говорили мені, що я не готова до сімейного життя, радили подорослішати. 

А я й не думала тоді про заміжжя. Про дітей навіть згадувати не збиралась, вони мене не цікавили. 

Я не збиралась обміняти недоспані ночі через плач дитини та гастролі Європою. Я не хотіла втратити свою фігуру, свою безтурботність.

Пошепки

Але я не врахувала, що час пролітає з шаленою швидкістю. Я не встигла отямитись, як переступила поріг пенсії.

На щастя я мала достатньо заощаджень аби дозволити собі достойну старість. За роки молодості я надбала собі квартиру, авто, але заміж так і не вийшла.

На відміну від моїх давніх подруг. В якийсь момент вони обрали сімʼю. А тепер хизуються фотографіями з внуками. А мені це відгукується.

З’являються думки, що тоді я обрала не той шлях. Дитина змінила б моє життя кардинально. Може треба було наважитися?

Спочатку я не мала на це часу. Потім я не могла знайти достойного чоловіка, мене ніхто не цікавив. 

А тепер я не повноцінна жінка. Я так і не відчула щастя материнства. Я дивлюся на сестру і визнаю, що заздрю їй.

Був період, коли я не розмовляла з нею роками. Вона не поділяла мій спосіб життя, а я дуже рідко приїжджала додому.

У сестри чоловік, двоє дітей і двоє внуків. Сестра ніколи не розумілася на моді і не така вродлива як я. Але у неї добре серце. Напевно тоді, в  молодості я її навіть уникала. Вона швидко вийшла заміж і була залежною від чоловіка, а потім декрет за декретом, поки я покоряла Європу.

Тоді я думала, що завжди буду ловити на собі погляди захоплення. Але я постаріла. Стала нікому не потрібною.

Тому я вирішила змінити це. Запросила родичів до своєї квартири, сестру, племінників з дітьми. 

Пригостила їх смачним обідом. Розказала, що маю заощадження, щоб зверталися, коли щось треба. Дітям вручила подарунки. 

Можуть подумати, що я хочу купити їхню любов, але поки іншого шляху я не знаю! Я відвикла від сімʼї, а тепер відновлюю втрачене. 

Не думала, що колись жалітиму про своє бурне життя! Я ще зможу повернути любов ближніх? Адже все надбане майно передам їм!

Ця розповідь заснована на правдивій історії, якою поділився наш читач. Будь-яка схожість з реальними назвами чи місцями є випадковістю. Усі фото в статті є ілюстративними.

Напишіть нам в коментарях у Facebook!