– Ти глянь на себе! Ні зачіски, ні фігури… І тебе ще дивує, що я наліво ходжу?! Та з тобою туди кожен піде, їй Богу! – випалив якось я дружині…

Марина – перше і найбільше кохання в моєму житті. Ще зі шкільної парти я знав, що судилось нам разом бути, спільних дітей виховувати.

– Заберу я тебе заміж, а ти тільки й рада будеш! – сказав я якось своїй коханій на випускному.

Як у воду дивився. Через рік після того ми й побралися.

Не можу й словами описати, який я був щасливий. Марина ж – перша красуня в нашому місті! Та ще й розумна, за фігурою завжди слідкувала. Та й хазяйка вона добра. Вдома завжди чисто, завжди є що поїсти. Та й мені вона з усіх сил догоджала. Ні в кого на роботі таких чистих, гарних і свіжих сорочок не було, як у мене. Бо Марина спеціально на дві години раніше прокидалась, аби мені одяг на день підготувати.

Ніяк я нарадітися не міг, що такий скарб мені дістався. А тоді стався декрет.

Я наче й розумів, що дитина змінює і жінку, і сім’ю взагалі… Але ж я не думав, що то буде такий жах!

Замість гарних суконь та коротеньких футболок Марина почала носити якісь спортивні штани. Замість макіяжу в неї з’явились страшні синці під очима. Про її фігуру я взагалі мовчу… Так запустила себе, що страшно було й глянути. І тільки наче почала вже себе в руки брати, як завагітніла вдруге!

Я вже ні дитини тієї не хотів, ні Марини, нічого на світі. Мені хотілось, аби мене знову збирали на роботу, аби вдома було чисто, а дружина знову стала хоч трохи схожою на людину! От тільки чогось бажанням мої нікого не цікавили. Марина наче не розуміла, які її чекатимуть наслідки!

Хочете читати ще більше цікавих історій? Підписуйтесь на канал: https://t.me/+Wi4_EbzXw7Q5M2Zi

Пожив я трохи так, почекав, коли до дружини почне доходити, що треба із собою щось робити… Не дочекався та й завів собі коханку.

Пошепки

Ох і гарна вона була! Ноги з плечей ростуть, наряди такі, що аж слина з рота капає… Та там жоден чоловік не встояв би, я вам серйозно кажу!

Погуляли ми місяців зо два та й зрозумів я, що треба в житті щось змінювати.

– Розумієш, Марино, ти вже не та жінка, яку я колись покохав. Я давно вже люблю іншу. То чого нам оце гратися? Давай просто розійдемося, – сказав я врешті-решт дружині.

Вона так спокійно на це зреагувала, що я аж трохи образився! Але то, звісно, таке. Тоді я знав, що мене попереду чекає щасливе життя.

Та от тільки тривало воно недовго. Як тільки я Аню взяв за жінку, вона розслабилась і зовсім перестала мені увагу приділяти. На роботу я тепер ходжу в брудному одязі і без обіду, бо нова моя пасія, як виявилось, ні готувати, ні прати, ні прибрати не вміє. Сидить ото тільки днями в телефоні та гроші в мене на салони витягує.

І так сумно мені від того стало, що то страшне! Поїхав я з відчаю до квартири, де колишня з дітьми живе. А вона якраз на прогулянку вийшла. З макіяжем, на каблучках, із новою зачіскою… Я ледь щелепу там не загубив!

– Маринко! Чекай, Маринко! Давай поговоримо, давай хоч словом перекинемось. Я все зрозумів, я помилився! – кричав я їй у слід.

А вона йшла мовчки. Навіть не обернулась до мене… І як тепер вернути дружину назад? Я хочу жити біля коханої і бачити, як ростуть мої діти!

Ця розповідь заснована на правдивій історії, якою поділився наш читач. Будь-яка схожість з реальними назвами чи місцями є випадковістю. Усі фото в статті є ілюстративними.

Ще більше цікавих історій від автора читайте за посиланням: https://t.me/+xOpeSMR55r5hZTIy

Напишіть нам в коментарях у Facebook!

VikaB
Adblock
detector