Колись свекруха ненавиділа мене всім серцем. Ось так вже не любила, що словами не передати. А все через мою донечку, Софійку. Бо це моя доня від першого шлюбу.
Якщо коротко, то мій горе-колишній сильно пив, не було ні дня, аби я побачила його тверезим. Навіть крав у мене декретні гроші та золото, аби потім купити горілку. Так і допився, що помер.
А Ореста я зустріла тільки через 4 роки, познайомили друзі. Він, до речі, одразу почав мені робили компліменти, підвіз додому, а наступного ранку дізнався у подруги, на корту годину я їду на роботу та зустрів біля будинку з кавою та квітами.
І наявність дитини від першого шлюбу його ніяк не злякала. Орест тоді сказав “тато – це людина, яка виховала”. Через рік стосунків він зробив мені пропозицію, ще й попросив, аби у Софійки було його прізвище та по-батькові.
Однак, не все в житті так казково склалося.
Вам сподобалася історія? Читайте більше у нашому телеграм-каналі: https://t.me/+Wi4_EbzXw7Q5M2Zi
Свекруха, Ольга Дмитрівна, ні мене, ні онучку в родину не прийняла:
– Тобі навіщо цей тягар? Що, своїх дітей не годен настругати?
– Мамо, не говори таке про Софійку.
– Знайшов собі якусь діваху з причепом. Ні, я на ваше весілля благословення не даю!
Ну і свекруха свого слова дотримала. Не прийшла ні на вінчання, ні на весілля. Навіть не написала синові смс з привітанням.
Спершу Орест якось намагався з нею налагодити спілкування. Не раз їздив у гості, аби серйозно поговорити. Ну якщо вона не хоче мене приймати в родину, то хоча б перестане пліткувати. Бо родичі всякого “добра” наслухалися. Вже дійшло до того, що пані Ольга вирішила, наче я її сина чорною магією приворожила! А я вірянка щира, щонеділі до церкви ходжу, молюся.
І от 15 років Орест з мамою взагалі не спілкувався, хоча проявляв ініціативу. Свекруха навіть до родичів на свята не приходила, якщо знала, що ми також завітаємо у гості.
Але у нас з Орестом та Софійкою все добре. Донька вчиться в університеті. Я народила другу дитинку, хлопчика Степана. Потім ще купили з чоловіком будиночок у котеджному містечку, бо жити у двушці було надто тісно. А тут благодать, свіже повітрячко, зелено, природа.
Місяць тому до нас зателефонувала тітка Василина, хрещена мама мого Ореста. І розповіла нам дуже сумну новину – свекруха у лікарню потрапила, дуже і дуже страшний діагноз. І на лікування треба пару тисяч доларів.
Орест сам поїхав до мами, аби її провідати. Заодно дізнався у лікарів, як її врятувати. Бо хтось казав, що старенька вже одною ногою в могилі.
– Не знаю, що робити. Кажуть, що то треба маму везти аж у Німеччину, там допоможуть. Але як мені сказали ціну, то я аж дар мови втратив.
Тоді я вирішила взяти ситуацію у свої руки. Колись, ще років 10 тому, я отримала у спадок від покійної родички квартиру на дві кімнати. Довго здавала її в оренду, бо той район мені особисто для прожиття геть не подобався.
А останні місяці там ніхто не жив. І я не дуже хотіла запускати квартирантів. Тому вирішила, що краще продати ту квартиру і вилікувати свекруху. Ми вже наступного дня виклали оголошення в інтернеті, буквально ще через 3 дні знайшлися хороші покупці. Ми так швидко поспішали, бо розуміли, що для свекрухи кожна хвилина на вагу золота.
Повезли її закордон, у Берліні зробили операцію. Ми ще й взяли їй окрему палату, аби інші пацієнти не турбували. До Берліну поїхала тільки я, бо чоловіка не пускали закордон, то ж війна в країні, на секундочку. А я ще й добре німецьку знала.
І от сиджу я у палаті, читаю новини, свекруха спить після операції. Але чую, як хтось мене тихо кличе “доню”. А то пані Ольга до мене руку простягає:
– Донечко….Доню, йди сюди.
– Що таке? Вам погано? Лікаря викликати?
– Ні. Ти мене з того світу витягла. Доню, прости, що всі ці роки отак тебе уникала. Стара і нерозумна, за це мене Бог покарав.
– Добре, але не нервуйтеся. Вам потрібен спокій.
– Вибач мені, дурепі старій. Хочеш, я на коліна стану!
Я зла на свекруху не тримаю. Головне зараз, аби вона одужала та повернулася додому.
Адже кожен має шанс на каяття та прощення. І я дуже щаслива, що моя свекруха одужала.
Підпишіться на автора у нашому телеграм-каналі, де знайдете нові життєві історії: https://t.me/+xOpeSMR55r5hZTIy
Напишіть нам в коментарях у Facebook!