Ніколи б не подумала, що у свої 55 років буду змушена кидати все і їхати на заробітки, щоб догодити молодшій доньці.
Мене звати Ольга, я опинилася в ситуації, коли не хочу навіть бачити свою рідну дитину і це мене дуже пригнічує. Я вірю в те, що колись наші стосунки налагодяться, а поки маємо те, що маємо.
– Ти Марії квартиру віддала, а мені дулю з маком показала! – заявляла дочка.
У мене дві дорослі дочки, яких я ростила сама і вкладала у них всю душу. Старшій Марії вже 29 років, молодшій Насті 26. Обоє мають чоловіків, та по дитинці.
З Марією у мене ніколи не було проблем, ми з самого її дитинства дуже близькі та стосунки наші хороші. Але з молодшою – ситуація протилежна. Для неї я погана мати, бо нічого їй не дала і взагалі зіпсувала її життя.
Та якби я могла, то віддала їй все, що мала, от тільки в мене не було такої змоги.
Чоловік відійшов у вічність, коли дівчатка пішли в середні класи. Я багато працювала, щоб вони ні в чому не мали потреби. Не завжди у нас було все солодко, але раду я собі давала.
Пізніше не стало моєї мами. Від неї мені перейшла старенька квартира у центрі Львова. Старша дочка першою вийшла заміж, хотіла орендувати з чоловіком квартиру, то я пустила їх в ту однокімнатну і вони собі жили.
Молодшій дочці це дуже не сподобалось. Вона чомусь думала, що все має бути порівно і одночасно обом дочкам. Я її заспокоювала, що може поки що привести зятя до нашої двокімнатної квартири, потім вона перейде їй.
– Не треба мені тут зятя! Хочу свою квартиру! Продаймо цю і купимо дві однокімнатні! – наполягала дочка.
Якби не старалися ділити, але з продажу квартири ніяким боком би не вийшло дві квартири. Я намагалася пояснити це дочці, але вона заявила, що це моя проблема і як мати повинна сама це вирішувати.
– Вихід завжди є! Он скільки жінок виїжджають на заробітки! І ти можеш!
Я стояла як укопана від почутого. Це так дочка вирішила за мене все організувати і лиш поставити перед фактом. Мені серце боліло, але я таки поїхала, щоб не бути решту життя поганою матір’ю.
Довгих 4 роки я збирала гроші на квартиру, працюючи в Італії. Але вже там я для себе дещо вирішила – куплю квартиру для себе, а дочці нехай залишається та, що є.
Я повернулася і почала шукати собі варіант житла. Моя совість тепер була чистою, бо я обом дочкам дала квартиру. Старша Марія з чоловіком були дуже працьовитими і наполегливими. Вони підзаробили грошей, продали стареньку квартиру і будують собі особнячок. Марія все питала, коли я нарешті повернуся, бо дуже скучає, а Настя тільки за гроші любила випитувати.
Я таки вибрала собі квартиру і потім зробила маленьке новосілля. Настя і тут не зупинилася. Сказала, що ця квартира просторіша і світліша, що вони б хотіли жити в ній, а я поверталася в стару.
Тільки такі фокуси зі мною більше не проходили. Я твердо дала їй зрозуміти, що цього ніколи не буде. Дочка образилася, надулася і зі скандалом поїхала геть.
Зараз ми не розмовляємо. Та й нема про що. Ніколи не думала, що матиму таке ставлення від донечки.
А що б ви зробили на моєму місці?
Ця розповідь заснована на правдивій історії, якою поділився з нами читач сторінки “Пошепки”. Будь-яка схожість з реальними назвами чи місцями є випадковістю. Усі фото в статті є ілюстративними. Напишіть свою історію і команда наших редакторів поділиться нею з іншими читачами. Надсилайте на пошту [email protected]
Напишіть нам в коментарях у Facebook!